понеділок, 25 вересня 2023 р.

                                                                        Пам'ятка

Основні правила безпечної роботи в інтернеті, про які варто знати учням

Пам'ятка


вівторок, 19 вересня 2023 р.

 Увага! Соціальний педагог поруч!!!

"інформаційний бронежилет"


Останні новини - це біль. Невимовний біль, який нічим не заглушити. Проте він не просто болить. Багатьох він травматизує або й несе повторну травматизацію. 

Споживання такої кількості інформації у сучасній ситуації стає виснажливим процесом для нашого сприйняття. Для того, щоб мати можливість зберегти себе у тому інформаційному просторі, зберегти власне об’єктивне функціонування нам необхідна інформаційна гігієна. 

Інформація - це їжа для нашого мозку. Проте, так стається, що ми їмо не для насичення організму, а для того, щоб таким чином компенсувати труднощі або приглушити тривожні стани. Так само і з інформаційним простором: ми постійно моніторимо новини в ілюзорному відчутті контролю, ми весь вільний час віддаємо на гортання стрічки та перечитування всього, за що зачіпляється наша увага. Але таке інформаційне перенасичення не сприяє психологічній гармонії та збереженню себе. Інформаційне «переїдання» створює «важкість» та «неможливість перетравити» все, що ми спожили. 

✏️ Що ми можемо зробити для власної інформаційної гігієни?

➡️ 1. Не починайте і не закінчуйте день новинами. 

У всіх нас зараз ранок починається не з кави. Цей ритуал стає звичним. Зранку - стрічка новин ще до сніданку. Увечері - новини, як останнє, що ми бачимо перед сном. Наш мозок постійно в процесі бігу за актуальністю, але ми самі ще й збільшуємо цю швидкість. Спробуйте побудувати інші ритуали. 

➡️ 2. Підберіть свій ритм отримання інформації. 

Він може бути таким, який не нестиме Вам непосильне навантаження: 1 раз в день / двічі на день / тричі на день. 

Встановіть дедлайн, протягом якого Ви переглядатимете новини: 10 хв / 20 хв / 30 хв. 

Таким чином, Ви розумітимете свій ритм. Наприклад: двічі на день по 20 хвилин. 

З початку війни ми практично 24/7 переглядаємо доступну інформацію. Проте такий ритм створює лише ілюзію контролю, можливості впливу або передбачення найгіршого сценарію і погіршує наш стан та сприймання інформації.  

➡️ 3. Користуйтеся перевіреними джерелами. 

Маємо розуміти, що ми є учасниками інформаційної війни, на меті якої дезорганізувати нас у наявних фактах. Саме тому маємо опиратися на джерела з високим рівнем довіри та доступу до офіційної інформації. 

➡️ 4. Постарайтеся обмежити кількість джерел отримання інформації. 

Оберіть 2-3 джерела звідки отримуватимете новини. Це дозволить уникнути накопичення однакового інформаційного навантаження. Та ж новина, прочитана 5 разів несе більш значний вплив, ніж та, яка зустрілася двічі. 

➡️ 5. Робіть періодичний інформаційний детокс. 

Спробуйте виділяти період без новин і в цей час займатися тим, що може Вас відволікти. 

➡️ 6. Не реагуйте на гучні заголовки. 

Це ті, які несуть в собі «шок», «сенсацію» і т.п. В таких випадках важливо розуміти, що заголовок - це коротка суть публікації, а в інформації з гучними заголовками найчастіше вона може не відповідати змісту в повному обсязі. Місія гучних заголовків - привернути увагу, зіграти на найважливішому. 

➡️ 7. Турбуйтеся про актуальність інформації. Підібравши свій ритм отримання інформації (напр., двічі на день по 20 хв), переглядайте стрічку новин не з моменту, коли Ви завершили попередній моніторинг, а з кінця. Новини зараз - це динамічний потік. Те, що було важливим кілька годин тому, вже може не бути актуальним. Але своє інформаційне поле Ви заповните не добравшись до актуальних новин. 

➡️ 8. Перевіряйте дату та час публікації. 

Зараз часто зустрічаються старі публікації, які видаються та поширюються як нові. Тому уникайте всього, що не є актуальним або видається за таке. 

➡️ 9. Не уникайте живого спілкування. 

Мова не про обмін прочитаною або побаченою інформацією, а про звичайну живу комунікацію, яка дозволить вам переключитися. 

Якщо Ви сьогодні зробили щось, щоб зберегти себе у будь-якому значенні цього слова (морально, фізично, психологічно і т.п) - Ви вже допомогли загальній ситуації. 

понеділок, 4 вересня 2023 р.

                                   


            Аптечка психологічної самодопомоги

На сайті Всеукраїнської програми ментального здоровʼя «Ти як?», ініційованої першою леді Оленою Зеленською, можна знайти Аптечку психологічної самодопомоги: https://howareu.com
Це справді важлива шпаргалка для кожного з нас.
І хоча антистресові вправи не завжди даються з першого разу — не здавайтеся!









середа, 30 серпня 2023 р.

 




Всеукраїнський урок з підтримки психічного здоров’я у закладах загальної середньої освіти. Тема уроку:

 «ТИ ЯК? Повертаємось до школи!».

Важливо скористатись наступними матеріалами:

-       відео матеріали: «ТИ ЯК? ПОВЕРТАЄМОСЬ ДО ШКОЛИ. 1 урок 2023. Перший урок. Презентація БЕЗКОШТОВНО. Для вчителя. 1.09»  http://surl.li/kotzs

-       відео матеріали уроку для 1-6 класів https://megogo.net/ua/view/22559076-onlayn-urok-1-6-klas.html

-       відео матеріали уроку для 7-11 класів https://megogo.net/ua/view/22559086-onlayn-urok-7-11-klas.html

Урок розроблений у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?», ініційованої першою леді України Оленою Зеленською, у співпраці з Координаційним центром з психічного здоров’я при Кабінеті Міністрів України, Міністерством освіти і науки України, Асоціацією інноваційної та цифрової освіти, відеосервісом «MEGOGO Освіта» за підтримки Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні.

З повагою,

Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти.

понеділок, 28 серпня 2023 р.

 

Як батькам поводитися з дітьми під час війни: 5 порад

Діти у сприйнятті світу та життєвих обставин орієнтуються на поведінку батьків. 

У Національній службі здоров'я нагадали, як поводитися з дітьми, аби вберегти їхню психіку в умовах війни. 

Будь-який прояв негативних емоцій – нормальна реакція в українських реаліях сьогодення, але в НСЗУ наголошують:

"Паніка, крики, сльози батьків викликають у дитини відчуття, що відбувається катастрофа".

Serg0403/Depositphotos

Навіть коли довкола відбуваються страшні події, які важко сприймати з "холодною" головою, все одно пам’ятайте:

Спокійні ви – спокійна дитина

Намагайтеся поводитися спокійно принаймні при дитині. Це допоможе їй легше адаптуватися до складних життєвих обставин.

Також важливо дотримуватися звичної для дитини рутини.

Не забувайте про обійми

Намагайтеся якомога частіше обіймати дитину. Вона має відчувати, що ви поруч.

Грайте з дитиною

Живий контакт з батьками допоможе дитині відволіктися. Не залишайте її наодинці з гаджетами.

Раніше Центр громадського здоров'я опублікував перелік простих ігор, за допомогою яких батьки зможуть допомогти своїм дітям зняти напругу.

Транслюйте дитині відчуття безпеки

Проговорюйте дитині, що у будь-якому випадку захистите її від небезпеки.

Пояснюйте, що саме ви робите для її та вашої безпеки: для чого залишаєте квартиру та спускаєтесь в укриття. Якщо доводиться евакуюватися, слід пояснити, чому це життєво необхідно. 

Психологиня Світлана Ройз разом з Міністерством освіти і науки також розповідали, як правильно говорити з дитиною, якщо хтось із батьків йде на війну

Варто пояснити дитині, що дорослі її захищають, долаючи ворога. Вона має знати, що життя змінилось не назавжди. Частіше кажіть їй, що колись війна обов'язково скінчиться, але не називайте жодних часових термінів. 

Кажіть дитині правду

Важливо бути відвертими з дітьми навіть тоді, коли стається найгірше. Не обов'язково вдаватися до жахливих подробиць, але вона має знати правду.

Також в НСЗУ наполегливо радять не дивитися при дитині відео з вибухами та ненормативною лексикою.

Раніше у Центрі протидії дезінформації при РНБО роз'яснили, як допомогти дитині пережити вимушений переїзд під час війни.

Вас також може зацікавити:

Як заспокоїтись і контролювати стрес? 6 методик

Дитина не сама: в Україні запустили Telegram-бот допомоги дітям

Безкоштовні мультики, книги, аудіоказки: чим зайняти дітей в укритті?

Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.


 

ОРІЄНТОВНА СТРУКТУРА

2023-2024  НАВЧАЛЬНОГО РОКУ

 

 І семестр – 01.09.2023 – 22.12.2023

ІІ семестр – 10.01.2024 – 24.05.2024

 Канікули:

 осінні – 30 жовтня - 05 листопада 2023 року (7 днів);

зимові – 25 грудня 2023 - 9 січня 2024 року (16 днів);

весняні – 18 березеня - 24 березня 2024 року (7 днів);

літні     – 27 травня  - 31 серпня 2024 року

Додаткові канікули для учнів 1- х класів:

 12.02.2024 - 18.02.2024

четвер, 24 серпня 2023 р.

 

СОЦІАЛЬНИЙ ПЕДАГОГ ПОРУЧ!

Шановні учні, батьки, педагоги! У цей складний  воєнний час поруч з вами психологи, соціальні педагоги, які готові прийти на допомогу.
Я приготувала для вас корисні матеріали і сподіваюсь що вони стануть для вас у нагоді…

Для педагогів:

Для учнів:

Для батьків:

Гарячі лінії

  • Цілодобова лінія психологічної підтримки  «Між нами» Львівський міський центр соціальних служб –
    0 800 307 305. Дзвінки з будь-яких операторів – безкоштовні.
  • Цілодобова безоплатна правова допомога /Free Legal Aid –
    0 800 213 103. Консультування з правових питань.
  • Центр психосоціальної підтримки НаУКМА та БО «Голоси дітей». Гаряча лінія для дітей (08.00 – 22.00):
    096 039 22 58; 099 198 57 95; 063 558 12 82.
  • Гаряча лінія НУО «Людина в біді». Безкоштовні психологічні консультації (24/7)
    0 800 210 160.
  • Центр-Ресурс Професіонал. Системний сімейний психотерапевт. 09.00 – 20.00
    тел у Польщі +4 873 311 52 96.
    Вайбер, телеграм: 067 718 99 66; 063 721 04 63; 066 219 09 73

середа, 23 серпня 2023 р.

 23.08.2023

                       Правила інформаційної гігієни

Росія активізує інфоатаки. Важливо, щоб кожен українець вмів їм протидіяти. Подивіться це відео. У ньому прості правила інфогігієни, які дозволять протистояти ворогу.


Давайте поговоримо про правила інформаційної гігієни. Ті, які допоможуть розпізнати ворожі інформаційні атаки та мінімізувати їх вплив.

Перше і найголовніше правило – відпишіться нарешті від усього анонімно, російського та з «інсайдами». Так, це і про анонімні телеграм канали. Саме там буде найбільше нагнітання та маніпуляцій – свідомих і ні. Ці ресурси створюються для дезінформування, а не для інформування про інсайди чи події в Україні.

Друге. Відпишіться від агрегаторів новин, які публікують емоційні тексти видаючи їх за новини – у Телеграмі, Вайбері і тд. Це ті, хто публікує інформацію першими не перевіряючи її. Для них важливий хайп, а не факти.

Третє. Мінімізуйте соціальні мережі. Саме тут найвища концентрація паніки – реальної і штучної.
Четверте. Два рази на день читайте новини у медіа з «білого списку» Інституту Масової Інформації – дуже важливо не випадати з контексту подій.

П'яте. Відслідковуйте свої емоції після прочитання новинних повідомлень. Якщо відчуваєте страх чи ваша реакція “о! це те, що я хотіла почути!” - прискіпливо перевіряйте інформацію. Зараз більшість дезінформації працює саме в цих векторах.

Шосте, розбирайтеся в суті, а не реагуйте на емоційні заголовки. Так, це довго, складно, ви втомлені. Але це єдиний вихід, щоб зрозуміти.

Сьоме, коли ви побачили сенсаційну заяву, особливо, якщо вона вибивається з попереднього контексту - будь ласка, дуже прискіпливо перевіряйте цю інформацію.
І найголовніше, знання цих правила не захистять вас від ворожих інформаційних операцій. Захистить їх застосування. А розпочати ви може уже. Будь ласка, візьміть у руки ваш телефон - відкрийте Телеграм та відпишіться від усіх агрегаторів новин, анонімних каналів та російських джерел. Це поростий, але дієвий спосіб зменшити на вас вплив ворожих інформаційних операцій.
Дотримання цих правил – це ваш дуже цінний вклад у Перемогу. І це не перебільшення, а факт.

У Мінреінтеграції нагадали правила інформаційної гігієни: як не стати жертвою фейкової інформації ▪️Звертайте увагу на заголовки. Якщо у заголовку використовуються декілька знаків оклику поспіль, застосовуються кольорові позначення або штампи типу: «100% інфа», «терміновий репост» тощо, то це все ознаки фейкових новин. ▪️Оцінюйте емоційність подачі новини. Надмірно чуттєва забарвленість контенту може вказувати на фейк, адже завдання таких новин – «вимкнути» раціональне сприйняття читача. ▪️Придивіться до URL-адреси й обов’язково перевіряйте назву ЗМІ. Для розкрутки чуток або фейків часто створюють копії відомих сторінок або сайтів. ▪️Візьміть за правило стримано-критично ставитись до опублікованої інформації. Мета фейкових новин – змусити вас вірити без сумнівів. ▪️З’ясовуйте першоджерело інформації. Переглядайте, які ще медіа в Україні чи світі оприлюднили це повідомлення. Відсутність посилань або джерел є очевидним сигналом того, що новина – фейк. ▪️Перевіряйте повідомлення та заклики, які поширюються від імені влади на офіційних сторінках державних інституцій. ▪️Обмежте кількість каналів, з яких споживаєте інформацію. Звертайтеся до перевірених медіа, які несуть відповідальність за оприлюднену інформацію.

Правила інформаційної гігієни допоможуть зменшити стрес, обмежити інформаційний потік та звільнити психіку від непотрібних думок, емоцій. Вчимось самі і вчимо інших!

  Міжнародний день миру у 2026 році відзначається 21 вересня (понеділок), тоді як католицький Всесвітній день миру припадав на 1 січня 2026...