Ти як???
Виття сирени щоночі унаслідок загрози ракетних атак має неабиякий вплив на якість та тривалість сну українців. Під час війни, коли багато людей переживають велике психічне навантаження, зокрема, стрес та панічні атаки – це все часто призводить до появи безсоння та може спровокувати загострення психічних розладів.
Дізнатись більше про важливість та користь сну, причини відсутності, а також про дієві способи покращення його якості можна прослухавши онлайн-лекцію від Центру громадського здоров’я
https://www.youtube.com/watch?v=Emo5CuwjQiY&t=3836s
«ТИ ЯК?»: ВСЕУКРАЇНСЬКА ПРОГРАМА МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я ЗА ІНІЦІАТИВОЮ ОЛЕНИ ЗЕЛЕНСЬКОЇ
Як… я?! Невже це має значення, коли навколо коїться таке жахіття, як війна..?
«Це не на часі», «Комусь ще гірше, ніж мені», «Спочатку треба потурбуватися про всіх інших», «Має бути соромно за моє ниття»…
Такі думки першими проминають у свідомості більшості українців, коли їм ставлять запитання: «Ти як?» – Бо ж усі ми без винятку з початком повномасштабної війни продовжуємо проживати травматичний досвід.
Утім, далеко не кожен знає, як підтримати себе та близьких, коли тривожні думки перестають бути варіантом норми. Що робити, коли почуття атрофуються і настає повна апатія, і які вони – ознаки перетину емоційних «червоних ліній», коли слід вже й негайно звертатися за порадою до спеціалістів? Часто навіть саме визнання власних психологічних проблем заперечується у свідомості через одну-єдину причину – банальне незнання, що з цими проблемами робити далі.
Ментальне здоров’я – це непомітний, але водночас головний двигун людини, що дозволяє не лише повноцінно жити, а й ефективно функціонувати у суспільстві. Регулярне піклування про власний стан може наштовхнути на відкриття внутрішнього джерела сили, що допоможе пройти крізь складні часи. Тому дбати про своє ментальне здоров’я – така ж базова необхідність кожної людини, як і дбати про здоров’я фізичне. Ментальне та фізичне здоров’я – нерозривне ціле.
ПІКЛУВАННЯ ПРО МЕНТАЛЬНЕ ЗДОРОВ’Я МАЄ БУТИ НА ЧАСІ ДЛЯ КОЖНОГО УКРАЇНЦЯ
За соціологічними опитуваннями, понад 90% українців мають хоча б один із симптомів тривожних розладів, а понад 50% – перебувають в зоні ризику розвитку труднощів, повʼязаних з психічним здоровʼям. 40-50% громадян, за оцінками спеціалістів, потребуватимуть психологічної допомоги та психосоціальної підтримки різного ступеня інтенсивності.
Рівень споживання антидепресантів у 2022 році сягнув піку, а на безрецептурні заспокійливі засоби українці щомісяця витрачають близько 300 млн грн*.
– Попри важкі обставини повномасштабної війни, суб’єктивна оцінка власного психологічного благополуччя українців є досить високою – 6,7 бали з 9 можливих. Майже половина (41%) вважають свій ментальний стан цілком задовільним.
– 31% українців не вважають свої ментальні проблеми вагомими і важливими для інших, особливо в умовах війни – наразі це основний бар’єр до звернення за психологічною допомогою.
– 66% респондентів не знають, куди вони могли б звернутися по допомогу в разі необхідності.
– 3-5 млн пацієнтів додатково: кількість психічних розладів (зокрема середніх і тяжких) та потреб в охороні психічного здоров’я зросла на 70%.
Всеукраїнська програма ментального здоров’я має на меті допомогти українцям знайти джерело сили. Джерело внутрішнє, в собі, принаймні, на рівні усвідомлення і визнання власного психічного стану і хоча би приблизної оцінки ступеня його «кризовості». Піклування про ментальне здоров’я має стати звичною відповідальністю кожного. А також створити систему сервісів і послуг, які зможуть різними способами та дієвими механізмами підтримати людину, коли вона не справляється самостійно.
Всеукраїнська програма ментального здоров’я створюється за ініціативою першої леді Олени Зеленської і має просту життєву назву «Ти як?». І певною мірою її можна назвати унікальною, адже, враховуючи воєнний час і травматичні обставини, крізь які доводиться проходити всій державній системі і громадськості, аналогів розбудови подібних новаторських проєктів у світі немає.
Розробку та впровадження Всеукраїнської програми ментального здоров’я координує Міністерство охорони здоров’я України. Всесвітня організація охорони здоров’я – експертний партнер, виконавчий партнер – громадська організація «Безбар’єрність». Майданчиком для розробки та ухвалення рішень є Міжвідомча координаційна рада при Кабінеті міністрів України. Комунікаційна кампанія реалізується за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
ГАРЯЧІ ЛІНІЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ
- Лінія Національної психологічної асоціації 0 800 100 102 (з 10:00 до 20:00 щодня, дзвінки безкоштовні). Телефони для зв’язку з-за кордону доступні тут
- Урядова «гаряча лінія» 1545, з питань протидії торгівлі людьми та домашньому насиллю – 1547 (цілодобово, дзвінки безкоштовні)
- Лінія міжнародної гуманітарної організації «Людина в біді» 0 800 210 160 (цілодобово, дзвінки безкоштовні)
- Лінія емоційної підтримки МОМ – 0 800 211 444 (з 10:00 до 20:00 щодня, дзвінки безкоштовні)
- Лінія запобігання самогубствам Lifeline Ukraine 7333 (цілодобово)
- Лінія кризової допомоги та підтримки Українського ветеранського фонду при Мінветеранів 0 800 33 20 29 (цілодобово, дзвінки безкоштовні)
- Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації ГО «Ла Страда-Україна» 0 800 500 335 (з мобільного або стаціонарного) або 116 123 (з мобільного) (цілодобово, дзвінки безкоштовні)
- Національна гаряча лінія для дітей та молоді ГО «Ла Страда-Україна» 0 800 500 225 (з мобільного або стаціонарного) або 116111 (з мобільного) (цілодобово, дзвінки безкоштовні)
КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ
Спеціальна сторінка – http://howareu.com
Facebook – https://www.facebook.com/howareu.program
Instagram – https://www.instagram.com/howareu_program
YouTube – https://www.youtube.com/@howareu_program
Twitter – https://twitter.com/howareuprogram
Telegram – https://t.me/howareu_program
TikTok – https://www.tiktok.com/@howareu_program
Viber – https://invite.viber.com/?g2=AQAyHzQp6XJwmVCkkkXeWJVdLF8eAQa8Pzq3NYgcLWJGls3sN3tGibu5P%2BEH0rsb
Тому спитаємо ще раз #тияк ?
Кожна людина народжується зі здатністю протистояти стресу. Але в наш час цей запас стійкості швидко виснажується через війну та невизначеність.
Наше ментальне здоров’я невидиме, але потребує такої ж підтримки, що й фізичне: лікування болю, терапії розладів. А нам усе ще треба дбати про близьких та працювати на перемогу.
Хотілося б, щоб українці звернули увагу на свій емоційний стан і взяли відповідальність за нього. А “Ти як?” допоможе знаходити в собі сили щодня, навчитися піклуватися про себе, опановувати стрес, тривогу, гнів тощо.
Матеріали та інформацію зможете завантажити за наступними ПОСИЛАННЯМИ:
YOUTUBE-КАНАЛ:
https://www.youtube.com/@howareu_program/featured
ОФІЦІЙНИЙ САЙТ:
https://www.howareu.com/
FACEBOOK:
https://www.facebook.com/howareu.program
ВСЕУКРАЇНСЬКА ПРОГРАМА МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я «ТИ ЯК?»
Попри важкі обставини повномасштабної війни, суб’єктивна оцінка власного психологічного благополуччя українців є досить високою – 6,7 бали з 9 можливих. Майже половина (41%) вважають свій ментальний стан цілком задовільним.
– 31% українців не вважають свої ментальні проблеми вагомими і важливими для інших, особливо в умовах війни – наразі це основний бар’єр до звернення за психологічною допомогою.
– 66% респондентів не знають, куди вони могли б звернутися по допомогу в разі необхідності.
– 3-5 млн пацієнтів додатково: кількість психічних розладів (зокрема середніх і тяжких) та потреб в охороні психічного здоров’я зросла на 70%.
Дослідження «Психічне здоров'я та ставлення українців до психологічної допомоги під час війни» проведено соціологічною компанією Gradus Research у межах ініціативи першої леді Олени Зеленської зі створення Всеукраїнської програми ментального здоров’я.
ПРОПОНУЄМО ДО ПЕРЕГЛЯДУ ТА РОЗПОВСЮДЖЕННЯ
Анімований відеоролик «Як зрозуміти, що мені потрібна допомога» – про тривожні сигнали від психіки і як на них реагувати.https://www.howareu.com/
З думкою про вас колектив Донецького обласного навчально-методичного центру психологічної служби системи освіти.
В публікації використані матеріали, що створені ГО «Безбар'єрність» спільно з МОЗ України за підтримки ВООЗ у межах Всеукраїнської програми ментального здоров'я за ініціативою Олени Зеленської.
Ти як? У межах ініціативи Олени Зеленської українцям розкажуть про важливість піклування про ментальне здоров’я!
в | Відео |
Як допомогти дитині під час війни адаптуватися до нового місця проживання
Після широкомасштабного вторгнення росії в Україну мільйони українських сімей змушені покинути домівку, шукаючи більш безпечні місця для життя. Переїзд на нове місце та втрата стабільності стрес не тільки для дорослих, а й для маленьких українців. Діти більш чутливі та складніше переживають травматичні події. Вони не можуть самостійно про себе подбати і їм дуже потрібна підтримка і турбота з боку дорослих.
Тож, батькам потрібно відповідально ставитися до почуттів дитини та вміти їх правильно підтримати. Декілька простих правил від фахівців Центру здоров’я та розвитку «Коло сім’ї» допоможуть полегшити адаптацію дитини до нового місця проживання.
— Батькам слід бути відвертим та говорити виважено. Обговорюйте з дітьми переїзд та пов’язані з ним зміни. Це нормально не мати відповідей на деякі запитання дитини.
— Будьте уважними до почуттів дітей та допомагайте їм мудро на них відповідати. Смуток через втрату звʼязку з домом і радість від нових відкриттів — це природні почуття, які допомагають зрозуміти наш досвід.
— Памʼятайте про базові речі та режим дня. Організуйте день так, щоб у ньому було місце сну, прогулянкам, часу з іншими дітьми, навчанню.
— Спільно плануйте свої дії та шукайте ефективні способи адаптуватися. До переїзду не потрібно ставитися, як до паузи у житті, адже кожен день — цінний.
— Памʼятайте минуле, мрійте про майбутнє, живіть «тут і тепер». Ми можемо черпати силу у спогадах. Допомагайте дітям берегти цілісність нашої життєвої історії, адже ми, мов дерево, живимося з джерел досвіду.
Загалом, дуже важливо батькам правильно говорити з дітьми про війну. Потрібно розуміти, що говорити про це просто необхідно. Замовчувати те, що відбувається навколо — не можна, це лише додає дитині страху і переживань. Інформацію потрібно надавати відповідно до віку. Спілкуватися з дітьми треба зрозумілою для них мовою. Наприклад, через казки та історії, де добро бореться проти зла і так далі. Дорослим необхідно також уважно стежити за реакціями дитини та реагувати на прояви її тривоги. Обов’язково запитуйте дитину про те, що вона відчуває і думає про отриману інформацію. Дайте зрозуміти, що вам важливо почути її думку. Вкрай важливо — не можна ігнорувати питання про війну і відповідати дітям, що ви зайняті та у вас немає часу. На питання дитини потрібно відповідати тоді, коли вони виникли. Також не можна ні в якому разі перекладати свої почуття та емоції на дитину.
https://armyinform.com.ua/2023/02/28/yak-dopomogty-dytyni-pid-chas-vijny-adaptuvatysya-do-novogo-misczya-prozhyvannya/
Соціальний педагог поруч!
Соціальний педагог поруч!
Соціальний педагог поруч!
Соціальний педагог поруч!
Соціальний педагог поруч!
Соціальний педагог поруч!
Соціальний педагог поруч!
Соціальний педагог поруч!
Календар турботи про себе створений ГО "Смарт Освіта"на основі рекомендацій дитячої та сімейної психологині Світлана Ройз за підтримки USAID - US Agency for International Development та UNICEF Ukraine.
Шановні колеги, батьки та освітяни!
Нагадуємо, що війна є важким травматичним емоційним періодом не тільки для дорослих, але й для дітей. Їм так само буває складно справлятися з емоційним навантаженням, що інколи може призводити до заподіяння шкоди своєму здоров’ю або навіть життю.
Згідно з дослідженнями, причинами для таких випадків серед дітей стають переживання сильного стресу, глибокої невпевненості у собі, розчарування собою або іншими людьми, втрата, сімейні проблеми, проблеми в школі та у спілкуванні з однолітками. Крім того, причиною може стати підліткова депресія.
За якими ознаками можна зрозуміти, що дитині потрібна допомога?
Фізичні зміни: невиспаний вигляд, на уроках чи перервах може засинати; розлади сну; загальмованість або занадто висока активність; утома, втрата енергії; скарги на головний біль чи біль у шлунку; швидка втрата ваги чи її набирання; помітні самоушкодження (порізи, глибокі подряпини, синці) на тілі.
Психічні зміни: розсіяна увага дитини; зниження концентрації; тимчасова “втрата” пам’яті, коли дитина забуває свої дії чи слова; втрата відчуття часу.
Психологічні зміни: помітний страх дитини; поганий настрій упродовж більшої половини дня; нервовість чи злість під час використання гаджета; агресивна поведінка без явної причини.
Соціальні зміни: дитина віддаляється від однокласників та тих, з ким проводила більшість вільного часу; дитина виглядає депресивною - не комунікує з друзями; проявляє пасивність та не бере участі у спільних обговореннях; може прогулювати школу посилаючись на погане самопочуття; спостерігається замкнутість та однотипові відповіді на питання від дорослих; дитина може зникати з дому без попереджень; у комунікації з’являються нові сленгові слова, які раніше дитина не використовувала.
Що робити?
Якщо ви помітили деякі ознаки у дитини, то спершу поговоріть з нею і зазначте, що ви завжди підтримаєте дитину і допоможете їй справитись з будь-якою ситуацією. Якщо дитина не готова говорити - порекомендуйте їй звернутися на телефонну гарячу лінію або онлайн: контакти - нижче.
Як допомогти дитині впоратись з емоціями?
- Ви можете розпочати розмову, розповідаючи про свої власні почуття та досвіди. Це може сприяти відкритому спілкуванню.
- Уважно вислухайте дитину, коли вона розповідає про свої емоції. Покажіть, що ви її розумієте і підтримайте її почуття, намагайтесь не засуджувати та не давати поради.
- Не тисніть на дитину, щоб розповіла більше, ніж готова. Дотримуйтесь її темпу і комфорту.
- Допоможіть дитині навчитися розпізнавати свої емоції. Використовуйте слова, які описують почуття, наприклад радість, гнів, страх, сум і т.д.
- Якщо дитина продовжує почувати себе пригніченою або стан її погіршується, розгляньте можливість звернутися до психолога або психіатра для професійної допомоги.
Куди звернутися по допомогу?
- Teenergizer - це допомога для дітей у форматі “рівний-рівному”
- Гаряча лінія ЛаСтрада 0 800 500 335 (з мобільного або стаціонарного) або 116 123 (з мобільного).
- 1545 (далі обрати 3) - урядова консультаційна лінія з питань безпеки дітей в інтернеті.
- Психологічна лінія підтримки на тему онлайн-ризиків. Працює для дітей, що постраждали від онлайн-ризиків. Також за допомогою можуть звернутись батьки, діти яких є постраждалими в інтернеті.
|
|---|
|
|---|
18 жовтня – Європейський день
протидії торгівлі людьми
18 жовтня – Європейський день протидії торгівлі людьми
Європейський день протидії торгівлі людьми започаткований 18 жовтня 2007 року Європейським Парламентом як день консолідації діяльності з підвищення рівня обізнаності щодо феномену торгівлі людьми та небайдужості громадськості до цього явища.
Що таке торгівля людьми
Торгівля людьми – це здійснення незаконної угоди, об’єктом якої є людина, протизаконна торгівля людськими істотами в цілях комерційної сексуальної експлуатації або примусової праці, це сучасна форма рабства. Торгівля людьми є одним із найсерйозніших злочинів проти людини, який має, як економічні, так і соціальні, педагогічні, психологічні причини. Саме тому щорічно 18 жовтня відзначається Європейський день боротьби з торгівлею людьми. Факт його відзначення є нагадуванням про актуальність проблеми торгівлі людьми, а також необхідність об’єднання зусиль для протидії цьому явищу, переслідуванні злочинців, надання допомоги постраждалим, ведення превентивної роботи. Небайдужість громадськості до цього явища і візуалізація проблеми на глобальному рівні – запорука успішної боротьби з проблемою.
Причинами розвитку цього явища залишається розповсюдження організованої злочинності, насильство в родині, нестатки, пошук кращих умов життя, слабка поінформованість населення про життя і працевлаштування за кордоном, виготовлення й розповсюдження дитячої порнографії через мережу Інтернет, наркоторгівля – перераховувати можна довго, але це нічого не змінить, тільки констатацією факту проблему не вирішиш, але вже її усвідомлення та визнання є першим кроком до боротьби з нею. Особливо якщо враховувати сучасні процеси глобалізації, інформатизації тощо.
Нагадаємо, що 17 листопада 2005 року була підписана Конвенція Ради Європи «Про боротьбу з торгівлею людьми».
Ця проблема може торкнутися кожного, незалежно від віку, статі, освіти чи соціального статусу. Щорічно близько 600 – 800 тисяч осіб у світі продають за кордон з метою експлуатації (за оцінками уряду США). Експлуатація може відбуватись як всередині країни так і поза її межами, а вербувальниками найчастіше є знайомі люди – ті, яким довіряють.
Торгівля людьми може відбуватись у різних формах:
вербування, перевезення, передача, продаж,
усиновлення (удочеріння) у комерційних цілях,
використання в порнобізнесі, примус до заняття проституцією,
використання у військових конфліктах,
залучення до злочинної діяльності,
трансплантація чи насильницьке донорство,
рабство і ситуації, подібні до рабства, примусова праця,
залучення в боргову кабалу,
використання шантажу, погроз, насильства.
За оцінками Представництва Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні понад 230 000 українців постраждали від торгівлі людьми, починаючи з 1991 року, що робить Україну однією з основних країн походження постраждалих від сучасного рабства в Європі. Більшість постраждалих, які протягом останніх років отримали допомогу від МОМ, – молодь до 35 років. 60% постраждалих від торгівлі людьми, які звернулися по допомогу до МОМ – чоловіки, понад 80% постраждалих мають вищу або технічну освіту. Наймолодшій постраждалій було 3 роки, а найстаршій – 83.
Запобігти рабству можна. Готуючись їхати за кордон, дотримуйся порад із безпечної міграції!
З метою запобігання торгівлі людьми та сучасному рабству в рамках Представництва МОМ в Україні функціонує Програма протидії торгівлі людьми, на сайті якої можна дізнатись більше про правила безпечної міграції, яких потрібно дотримуватись, вирушаючи за кордон.
Торгівля людьми вважається особливо тяжким злочином в Україні та багатьох інших країнах. Стаття 149 Кримінального Кодексу України передбачає, що злочини, пов’язані з торгівлею людьми, караються позбавленням волі на строк від 3-х до 15-ти років.
Національна “гаряча лінія” з питань протидії торгівлі людьми 0-800-500-225 (дзвінки в межах України безкоштовні)
+38-044-205-37-36; 205-36-94 (для дзвінків з-за кордону)
527.org.ua –електронні консультації
527 – безкоштовні дзвінки з мобільних телефонів в Україні
Для громадян, які перебувають на території Республіки Польща! Щоб отримати консультацію – телефонуйте 0048 22 490 20 44
Увага! Важлива інформація!
Корисно для кожного: в Україні створили цикл соціальних роликів з порадами психологів та соціальних педагогів.
16 715Дивіться всі 8 серій циклу “Корисно для кожного”, створеного Асоціацією кіноіндустрії України. Режисерами проєкту виступили Олег Маламуж (“Мавка. Лісова пісня”) та Ольга Гібелінда.
Від ранку 24 лютого 2022 року життя кожного з нас змінилось. Із початком повномасштабного вторгнення росії в Україну багато українців опинились у надскладній ситуації та потребують психологічної підтримки чи поради.
Як розмовляти з дитиною про війну? Як справлятися зі стресом? Як впоратись з синдромом “того, хто вижив” та зберегти емоційний зв’язок у тимчасовій розлуці з родиною? “Корисно для кожного” зібрали прості та дієві поради, аби допомогти.
За темою: “Небезпечні знахідки”: актуальна анімація для перегляду з маленькими дітьми
Проєкт створено FIAU – Film Industry Association of Ukraine / Асоціація кіноіндустрії України, за підтримки Isar Ednannia / ІСАР Єднання у межах проєкту “Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства” та за участі Malanka Studios.
Режисери – Олег Маламуж (“Мавка. Лісова пісня”, “Викрадена принцеса: Руслан і Людмила”, “Роксолана”) та Ольга Гібелінда, продюсер – Іванна Хіцінська, креативний продюсер – Ольга Гібелінда, композитор – Артем Бабурін. Закадровий текст читає Вʼячеслав Довженко.
Як зазначається, ця ініціатива має на меті підтримати українців, що страждають під час війни та надати їм корисні психологічні поради щодо алгоритмів поведінки у скрутних умовах, стресових ситуаціях та чутливих питаннях комунікації під час бойових дій та під впливом від їх наслідків.
1 серія. Як розмовляти з дитиною про війну.
2 серія. Ви працюєте в зоні бойових дій. Як справлятися зі стресом.
3 серія. Ви волонтер. Як не вигоріти.
4 серія. Ви виїхали із зони бойових дій. Як впоратись із синдромом “того, хто вижив” та відчуттям провини.
5 серія. Як екологічно спілкуватись із родичами та знайомими, які лишились у зоні воєнних дій і допомогти їм.
6 серія. Ви тимчасово розлучились із родиною: як зберегти емоційний зв’язок за таких обставин.
7 серія. Панічна атака. Як собі допомогти.
8 серія. Панічна атака, істерика, ступор у людини поряд. Як допомогти.
_____________
“Гаряча лінія” психологічної підтримки для українців в умовах війни: 0 800 4000 23.
Безкоштовно та цілодобово по всій території України з усіх мобільних операторів для дзвінків з-за кордону +38 050 493 03 07.
Читайте також
16 715Дивіться всі 8 серій циклу “Корисно для кожного”, створеного Асоціацією кіноіндустрії України. Режисерами проєкту виступили Олег Маламуж (“Мавка. Лісова пісня”) та Ольга Гібелінда.
Від ранку 24 лютого 2022 року життя кожного з нас змінилось. Із початком повномасштабного вторгнення росії в Україну багато українців опинились у надскладній ситуації та потребують психологічної підтримки чи поради.
Як розмовляти з дитиною про війну? Як справлятися зі стресом? Як впоратись з синдромом “того, хто вижив” та зберегти емоційний зв’язок у тимчасовій розлуці з родиною? “Корисно для кожного” зібрали прості та дієві поради, аби допомогти.
За темою: “Небезпечні знахідки”: актуальна анімація для перегляду з маленькими дітьми
Проєкт створено FIAU – Film Industry Association of Ukraine / Асоціація кіноіндустрії України, за підтримки Isar Ednannia / ІСАР Єднання у межах проєкту “Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства” та за участі Malanka Studios.
Режисери – Олег Маламуж (“Мавка. Лісова пісня”, “Викрадена принцеса: Руслан і Людмила”, “Роксолана”) та Ольга Гібелінда, продюсер – Іванна Хіцінська, креативний продюсер – Ольга Гібелінда, композитор – Артем Бабурін. Закадровий текст читає Вʼячеслав Довженко.
Як зазначається, ця ініціатива має на меті підтримати українців, що страждають під час війни та надати їм корисні психологічні поради щодо алгоритмів поведінки у скрутних умовах, стресових ситуаціях та чутливих питаннях комунікації під час бойових дій та під впливом від їх наслідків.
1 серія. Як розмовляти з дитиною про війну.
2 серія. Ви працюєте в зоні бойових дій. Як справлятися зі стресом.
3 серія. Ви волонтер. Як не вигоріти.
4 серія. Ви виїхали із зони бойових дій. Як впоратись із синдромом “того, хто вижив” та відчуттям провини.
5 серія. Як екологічно спілкуватись із родичами та знайомими, які лишились у зоні воєнних дій і допомогти їм.
6 серія. Ви тимчасово розлучились із родиною: як зберегти емоційний зв’язок за таких обставин.
7 серія. Панічна атака. Як собі допомогти.
8 серія. Панічна атака, істерика, ступор у людини поряд. Як допомогти.
_____________
“Гаряча лінія” психологічної підтримки для українців в умовах війни: 0 800 4000 23.
Безкоштовно та цілодобово по всій території України з усіх мобільних операторів для дзвінків з-за кордону +38 050 493 03 07.
Читайте також
Вийшли нові серії мультфільму «Добро завжди перемагає»
21.08.2023
23.05.2023
Соціальний педагог поруч!!!
18.05.2023
Соціальний педагог поруч!
03.05.2023
30.04.2023
СОЦІАЛЬНИЙ ПЕДАГОГ ПОРУЧ!
“Я ЗАХИЩУ ТЕБЕ”. ЯКІ СЛОВА ПОТРІБНО ГОВОРИТИ ДИТИНІ ПІД ЧАС ВІЙНИ
Як говорити з дитиною про війну та небезпеку.
На тлі війни, що розпочали російські окупаційні війська, українці живуть в тривозі своє життя та здоров’ї дітей.
Малюки здатні відчувати тривогу батьків.
Тому дорослим треба триматись з усіх сил і постійно говорити з дітьми.
Які фрази використовувати батькам:
1. “Поки я з тобою – ти в безпеці”;
2. “Я захищу тебе”;
3. “Я піклуюсь про тебе і про себе”;
4. “Наша армія та люди, які нас захищають дуже сильні, ми можемо на них покластися”;
5. “Коли тобі страшно, обов‘язково говори мені про це”;
6. “Коли ти будеш чути гучні звуки сирени – це означає, що нас захищають і нам потрібно заховатися, щоб було безпечніше”;
7. “Ми з усім впораємось”.
17.04.2023
Правила інформаційної гігієни
15.04.2023
СОЦІАЛЬНИЙ ПЕДАГОГ ПОРУЧ!
Спілкування через Інтернет: чого від нього чекати і як з ним поводитися?
Можливість отримати будь-яку інформацію не виходячи з дому – зараз це не фантастика, а реальність. І це стало можливим завдяки Інтернету. Крім того, що Інтернет дозволяє вам знайти потрібну інформацію, мережа значно розширює коло вашого спілкування. І це стало можливим завдяки Чату та іншим подібним сайтам.
Вам відомо, що таке Чат? Так, дійсно, це швидкий спосіб знайти для себе нових друзів, поспілкуватися з ними на будь-які теми, отримати корисні поради. А в Facebook,Instagram,Twitter, WhatsApp ще можна побачити фотокартки, відеоролики і мати уявлення з ким розмовляєш, завдяки тій інформації, яку розміщує на своїй сторінці людина. Але спілкування в Інтернеті приховує небезпеку, яка проявляється в тому, що ви не бачите свого віртуального знайомого, а тому не можете бути впевнені у тому, що ця людина безпечна для вас. Ви можеш вважати, що спілкуєтеся зі своїм однолітком, а він або вона насправді може виявитися дорослим чоловіком або жінкою, а ще гірше – злочинцем.
Отже, пам’ятайте про те, що спілкування у чаті та на інших подібних сайтах поряд з користю може приховувати і суттєву небезпеку для вас. Тому, щоб уберегти себе від неприємностей ви повинні постійно пам’ятати нескладні правила безпечної поведінки під час бесіди з незнайомцями або новими друзями, з якими ви познайомилися саме в Інтернеті, а не в реальному житті.
Увага! Завжди пам’ятайте про те, що ви спілкуєтеся з людиною, про яку вам нічого невідомо, тому не довіряйте їй свої таємниці або думки. Краще поділися ними зі своїми батьками чи справжніми, а не віртуальними друзями.
Спілкування у чаті, в соцмережах та на деяких інших сайтах поряд з користю може приховувати і суттєву небезпеку.
18.03.2023
ТУРБОТА ПРО СЕБЕ ПІД ЧАС ВІЙНИ: ІЗ ЧОГО ПОЧАТИ?
28.02.2023
|
|
|---|
|
|---|
ВІТАЄМО!
Хочемо поділитися з вами новим анімаційним відео «Як підтримати свою дитину під час війни?» створеним у співпраці МБО Служби порятунку дітей та Wonder Media.
У ньому розповідається про прості дієві поради, що допоможуть відновити почуття безпеки у наших дітей та зберегти з ними емоційний зв’язок у цей непростий час.
Дане відео буде корисне батькам та усім фахівцям, які співпрацюють із сім’ями.
Корисного перегляду.
Інші відео МБО Служба порятунку дітей ви також можете переглянути на нашому каналі в YouTube
|
|---|
СОЦІАЛЬНИЙ ПЕДАГОГ ПОРУЧ!
Вікові групи, на які розраховані вправи:
- початкова школа (6–10 років)
- середня школа (11–14 років)
- старша школа (15–18 років)
Також пропонуємо відео з простими активностями для дітей в укритті від викладачки акторської майстерності та менторки Спільно Кемпу Вікторії Коновалової.
Всесвітній день боротьби зі СНІДом
Заснований ВООЗ Всесвітній день боротьби зі СНІДом з 1988 року відзначають 1 грудня. Він покликаний підвищити глобальну поінформованість щодо ВІЛ/СНІДу та продемонструвати міжнародну солідарність. І саме на зустрічі міністрів охорони здоров’я всіх країн, яка відбулася того ж дня, пролунав заклик до соціальної терпимості і розширення обміну інформацією щодо ВІЛ/СНІДу.
Із того часу Всесвітній день боротьби зі СНІДом відзначається щорічно. Головна мета –звернути увагу суспільства на цю проблему.
У країнах, де активно поширюється ВІЛ-інфекція, особливо уразливими до інфікування ВІЛ є діти та молодь, оскільки, за результатами різних досліджень, рівень застосування ризикованих практик серед них є вищим, ніж серед дорослих.
СНІД більше не входить до десятки провідних причин смертності. За даними ВООЗ, у 2015 році від нього померли 1,1 млн осіб проти 1,5 млн осіб у 2000 році.
У 2017 році, як зазначає Всесвітня організація охорони здоров’я, від причин, пов’язаних із ВІЛ, у всьому світі померло 940 000 людей. Досі з ВІЛ-інфекцією живе приблизно 37 млн людей на планеті: 1,8 мільйона осіб набули ВІЛ-інфекцію у 2017 році.
Найбільш ураженим регіоном є Африка – тут у 2017 році проживало 25,7 млн осіб з ВІЛ-інфекцією. На цей континент припадає майже дві третини загального числа нових випадків інфікування ВІЛ.
В Україні за період 1987 – жовтень 2018 рр. в Україні офіційно зареєстровано 330 415 випадків ВІЛ-інфекції серед громадян України, зокрема 109 437 випадків захворювання на СНІД і 47 646 випадків смерті від захворювань, зумовлених СНІДом (Дані Статистичної довідки ВІЛ/СНІД, Центр громадського здоров'я).
Найвищі рівні поширеності ВІЛ-інфекції – в Одеській, Дніпропетровській, Миколаївській, Херсонській, Київській, Чернігівській областях і Києві.
У жовтні 2018 року в Україні офіційно зареєстровано 1 383 нові випадки ВІЛ-інфекції.
За січень – жовтень 2018 року в Україні офіційно зареєстровано 14 797 випадків ВІЛ-інфекції серед громадян України та 29 серед іноземців.
Заснований ВООЗ Всесвітній день боротьби зі СНІДом з 1988 року відзначають 1 грудня. Він покликаний підвищити глобальну поінформованість щодо ВІЛ/СНІДу та продемонструвати міжнародну солідарність. І саме на зустрічі міністрів охорони здоров’я всіх країн, яка відбулася того ж дня, пролунав заклик до соціальної терпимості і розширення обміну інформацією щодо ВІЛ/СНІДу.
Із того часу Всесвітній день боротьби зі СНІДом відзначається щорічно. Головна мета –звернути увагу суспільства на цю проблему.
У країнах, де активно поширюється ВІЛ-інфекція, особливо уразливими до інфікування ВІЛ є діти та молодь, оскільки, за результатами різних досліджень, рівень застосування ризикованих практик серед них є вищим, ніж серед дорослих.
СНІД більше не входить до десятки провідних причин смертності. За даними ВООЗ, у 2015 році від нього померли 1,1 млн осіб проти 1,5 млн осіб у 2000 році.
У 2017 році, як зазначає Всесвітня організація охорони здоров’я, від причин, пов’язаних із ВІЛ, у всьому світі померло 940 000 людей. Досі з ВІЛ-інфекцією живе приблизно 37 млн людей на планеті: 1,8 мільйона осіб набули ВІЛ-інфекцію у 2017 році.
Найбільш ураженим регіоном є Африка – тут у 2017 році проживало 25,7 млн осіб з ВІЛ-інфекцією. На цей континент припадає майже дві третини загального числа нових випадків інфікування ВІЛ.
В Україні за період 1987 – жовтень 2018 рр. в Україні офіційно зареєстровано 330 415 випадків ВІЛ-інфекції серед громадян України, зокрема 109 437 випадків захворювання на СНІД і 47 646 випадків смерті від захворювань, зумовлених СНІДом (Дані Статистичної довідки ВІЛ/СНІД, Центр громадського здоров'я).
Найвищі рівні поширеності ВІЛ-інфекції – в Одеській, Дніпропетровській, Миколаївській, Херсонській, Київській, Чернігівській областях і Києві.
У жовтні 2018 року в Україні офіційно зареєстровано 1 383 нові випадки ВІЛ-інфекції.
За січень – жовтень 2018 року в Україні офіційно зареєстровано 14 797 випадків ВІЛ-інфекції серед громадян України та 29 серед іноземців.
СОЦІАЛЬНИЙ ПЕДАГОГ ПОРУЧ!
Шановні учні, батьки, педагоги! у цей складний воєнний час поруч з вами психологи, педагоги, які готові прийти на допомогу.
Я приготувала для вас корисні матеріали і сподіваюсь що вони стануть для вас у нагоді…
Для педагогів:
- Як говорити з дітьми про війну — поради психологів
https://ye.ua/syspilstvo/58272_Yak_govoriti_z_ditmi_pro_viynu_%E2%80%94_poradi_psihologiv.html - Як організувати роботу з учнями та їх психологічну підтримку в умовах війни
https://www.pedrada.com.ua/article/3054-yak-organzuvati-robotu-z-uchnyami-ta-h-psihologchnu-pdtrimku-v-umovah-vyni
Для учнів:
- Як боротися з надмірним хвилюванням
https://elle.ua/otnosheniya/psihologija/yak-borotisya-z-nadmrnim-hvilyuvannyam/ - Як подолати безсоння: корисні поради, які допоможуть виспатися
https://ye.ua/zdorovya/58235_Yak_podolati_bezsonnya__korisni_poradi_yaki_dopomozhut_vispatisya.html - Як безпечно пережити воєнний час?
https://docs.google.com/document/d/1a7HG2Y69CzRVc3pKSnadVjNTKnFrpPMR/edit - В Україні стартував психологічний проект «ПОРУЧ»
https://poruch.me/
Для батьків:
- Як підтримати та заспокоїти дитину під час війни
https://eo.gov.ua/yak-pidtrymaty-ta-zaspokoity-dytynu-pid-chas-viyny/2022/02/28/ - Державна допомога ВПО та біженцям – на що треба звернути увагу
https://helsinki.org.ua/articles/derzhavna-dopomoha-vpo-ta-bizhentsiam-na-shcho-treba-zvernuty-uvahu/
Гарячі лінії
- Цілодобова лінія психологічної підтримки «Між нами» Львівський міський центр соціальних служб –
0 800 307 305. Дзвінки з будь-яких операторів – безкоштовні. - Цілодобова безоплатна правова допомога /Free Legal Aid –
0 800 213 103. Консультування з правових питань. - Центр психосоціальної підтримки НаУКМА та БО «Голоси дітей». Гаряча лінія для дітей (08.00 – 22.00):
096 039 22 58; 099 198 57 95; 063 558 12 82. - Гаряча лінія НУО «Людина в біді». Безкоштовні психологічні консультації (24/7)
0 800 210 160. - Центр-Ресурс Професіонал. Системний сімейний психотерапевт. 09.00 – 20.00
тел у Польщі +4 873 311 52 96.
Вайбер, телеграм: 067 718 99 66; 063 721 04 63; 066 219 09 73
Сильне емоційне потрясіння, стрес, відчуття небезпеки можуть викликати у вашої дитини психологічну травму. Читайте нижче, як визначити, що у вашої дитини психологічна травма, та як ви можете їй допомогти. Якщо дитині потрібна допомога спеціаліста – можна звертатися на дитячу гарячу лінію нашого партнера Ла Страда-Україна/La Strada-Ukraine, яка працює в онлайн режимі. Щоб отримати консультацію пишіть:
Немає коментарів:
Дописати коментар