Всесвітній день боротьби зі СНІДом
Щороку 1 грудня в усьому світі відзначають День боротьби зі СНІДом відповідно до рішення Всесвітньої організації охорони здоров’я з 1988 року. Всесвітній день боротьби зі СНІДом покликаний звернути увагу суспільства на цю проблему.
Важливо розуміти, що сьогодні ВІЛ — це не вирок: люди з вірусом імунодефіциту можуть вести звичайне життя, працювати, народжувати, подорожувати за умови своєчасного вживання ліків. Разом з тим суспільство має з особливою підтримкою та толерантністю ставитися до ВІЛ-позитивних людей, аби вони не почувалися самотніми в боротьбі з недугою.
Символ боротьби з ВІЛ/СНІДом — червона стрічка, запропонована в 1991 році американським художником Франком Муром, який входив до асоціації «Візуальний СНІД». Вона означає: «Я знаю про проблему ВІЛ/СНІДу і я не байдужий до неї». Кожен, хто надягає червону стрічку 1 грудня, висловлює свою надію на майбутнє без СНІДу.
Довідково. СНІД, або Синдром набутого імунодефіциту — важке інфекційне захворювання, спричинене вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), який вражає імунну систему людини, знижуючи при цьому протидію організму захворюванням.
Пам'ятка
Основні правила безпечної роботи в інтернеті, про які варто знати учням
Не давайте нікому своїх паролів.
Не надавайте особистої інформації поштою чи в чатах без гострої на те потреби.
Не реагуйте на непристойні та грубі коментарі, адресовані вам.
Повідомляйте про ситуації в інтернеті, які вас непокоять (погрози, файли певного місту, пропозиції).
Відмовляйтесь від зустрічей з випадковими людьми, з якими познайомились в онлайні.
Не діліться своїми фото з незнайомцями.
Не повідомляйте інформацію про кредитки батьків (номер картки, термін дії та таємний код).
Не викладайте фото квитків, на яких видно штрих-код чи QR-код.
Не скачуйте та не встановлюйте невідомі програми за посиланнями, навіть якщо їх надали друзі.
Встановлюючи перевірені програми, контролюйте, щоб на ПК не додались небажані програми.
Не переглядайте інформацію за невідомими посиланнями (друзі, які ними діляться можуть не підозрювати про загрозу).
Не відкривайте листи-спам, вони можуть містити віруси.
Як дотримуватися інформаційної гігієни під час війни: поради для батьків та дітей.
Згідно з опитуваннями на тему психічного стану українців під час війни, найбільш поширеними запитами в консультуванні є: почуття провини, синдром вцілілого, травма свідка, страх та тривога. Цікавим фактом є те, що чим далі знаходяться опитані від бойових дій, тим більш виражені у них емоційні симптоми.
Усі ці проблеми виникають зокрема через недотримання інформаційної гігієни. У період воєнного часу в мережі стало з’являтися дуже багато матеріалів насильницького характеру – руйнування будинків, військові дії, знімання загиблих.
У такі часи дуже важливо пам’ятати, що подібні матеріали можуть нашкодити психоемоційному стану як дітей, так і дорослих.
Розповідаємо про те, як дотримуватися правил інформаційної гігієни та як перевірити інформацію в мережі.
Правила інформаційної гігієни:
- не передивляйтеся матеріали насильницького характеру або такі, що можуть викликати негативні емоції, у присутності дитини чи разом з дитиною;
- по можливості не обговорюйте з дитиною чи в її присутності кадри, які ви побачили;
- встановіть на пристроях, якими користуються діти, "батьківський контроль" – налаштування необхідне для блокування сайтів, які не варто переглядати дітям, а також версії програм для дітей, як, наприклад, YouTube Kids.
- якщо дитину чи підлітка без її згоди додали в групу у соціальних мережах, то важливо, щоб дитина повідомила про це дорослим, вийшла звідти та заблокувала чат;
- обговоріть з дитиною важливість турботи за психоемоційним станом та можливу шкоду від перегляду насильницького контенту. Якщо дитині чи підлітку цікаво щось, що може стосуватись таких матеріалів, то узгодьте, що дитина може підійти до вас з питанням чи проханням про розмову.
Як перевірити правдивість інформації в інтернеті?
Проговоріть з дитиною основні питання, які можна собі задати, щоб перевірити інформацію в інтернеті.
- Чи є посилання на офіційні джерела? Чи це суб’єктивна думка конкретної людини?
До офіційних джерел у час війни ми відносимо: Офіс Президента України, Генеральний штаб ЗСУ, Кабінет Міністрів України, Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ, Національна поліція України, ДСНС, Сухопутні війська ЗСУ, Військово-морські сили ЗСУ, Територіальна оборона ЗСУ, Центр стратегічних комунікацій та інформаційно безпеки.
Думка конкретної людини часто виражається словами "На мою думку", "Мені здається", "Я впевнений/впевнена", "Я знаю, що..", "Я думаю, що..".
- У повідомленні є емоційне забарвлення або в ньому – лише факти?
Факти – це конкретні цифри, статистика, графіки, назва певних міст, вулиць, імена реальних людей.
- Чи корисна для нас ця інформація?
Висвітлення загальних подій в країні та окремо в кожному місті – це те, що дозволяє розуміти повну картину та певним чином контролювати перебіг подій, наприклад, для вибору більш безпечного місця.
- Як це впливає на мене?
Негативно емоційно забарвлена інформація часто викликає занепокоєння, посилює тривогу та відчай. Доволі часто саме так діють дезінформатори для того, щоб посіяти відчуття зневіри.
- "Дуже терміново!"
Наголосіть дітям та пам’ятайте, що повідомлення зі словами "Дуже терміново!", "Це правдива інформація, передайте далі" – найчастіше є неправдивими.
Використано з матеріалів проєкту #stop_sexтинг
Увага! Важлива інформація для дітей і дорослих!
Не мовчи! Серія відео просвітницького спрямування для здобувачів освіти про насильницькі дії.
Привіт , друже!

Увага! Важлива інформація для тебе на сторінці соціального педагога!
Бережи своє здоров’я та життя!
1 грудня відзначається Всесвітній День боротьби зі СНІДом.
Перші повідомлення про ВІЛ/СНІД з’явилися в США у 1981 р. А з 1 грудня 1988 року, за ініціативою Всесвітньої організації охорони здоров'я, після того, як на зустрічі міністрів охорони здоров'я всіх країн прозвучав заклик до соціальної терпимості і розширення обміну інформацією щодо ВІЛ/СНІДу, день боротьби зі СНІДом відзначається щорічно.
Україна відрізняється від інших європейських країн великою кількістю ВІЛ-позитивних дітей. Якщо у країнах Європи їх нараховують одиниці або десятки, то в Україні йдеться про тисячі. Це переважно діти, народжені віл ВІЛ-позитивних матерів.
ВІЛ може торкнутися кожного, тому важливо надавати ВІЛ-інфікованим психологічну підтримку. ВІЛ-позитивна людина має право: вести особисте життя, мати друзів, одержувати інформацію і освіту. Людина має право жити!
Символом боротьби зі СНІДом вже традиційно є червона стрічка і сьогодні вже жодна акція не обходиться без неї.
Сьогодні у всіх школах, вищих навчальних закладах України проходять бесіди, флеш-моби, вистави студентських театрів та різноманітні акції, які звертають увагу учнів та молоді на цю проблему і закликають берегти своє здоров’я та життя.

Перші повідомлення про ВІЛ/СНІД з’явилися в США у 1981 р. А з 1 грудня 1988 року, за ініціативою Всесвітньої організації охорони здоров'я, після того, як на зустрічі міністрів охорони здоров'я всіх країн прозвучав заклик до соціальної терпимості і розширення обміну інформацією щодо ВІЛ/СНІДу, день боротьби зі СНІДом відзначається щорічно.
Україна відрізняється від інших європейських країн великою кількістю ВІЛ-позитивних дітей. Якщо у країнах Європи їх нараховують одиниці або десятки, то в Україні йдеться про тисячі. Це переважно діти, народжені віл ВІЛ-позитивних матерів.
ВІЛ може торкнутися кожного, тому важливо надавати ВІЛ-інфікованим психологічну підтримку. ВІЛ-позитивна людина має право: вести особисте життя, мати друзів, одержувати інформацію і освіту. Людина має право жити!
Символом боротьби зі СНІДом вже традиційно є червона стрічка і сьогодні вже жодна акція не обходиться без неї.
Сьогодні у всіх школах, вищих навчальних закладах України проходять бесіди, флеш-моби, вистави студентських театрів та різноманітні акції, які звертають увагу учнів та молоді на цю проблему і закликають берегти своє здоров’я та життя.
28.11.2022
ВАЖЛИВОЮ Э ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ щодо алгоритму дій якщо дитина потрапила в ситуацію насильства, або є свідком домашнього насильства
Дитина обов’язково має звернутися до будь-кого із зазначених у списку нижче:
- Поліції за номером «102».
- На Національну дитячу «гарячу» лінію за номером 0-800-500-225 або 116 111 (безкоштовно зі стаціонарного та мобільного, анонімно, конфіденційно).
- На Урядовий кол-центр 1547.
- До дорослих, кому вона довіряє (це можуть бути батьки, вчитель, тренер, старший брат/сестра, інші родичі).
- До працівників закладу освіти, де навчається.
- Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
- Дільничного офіцера поліції.
- Служби у справах дітей.
- Працівників ювенальної превенції.
- Працівників медичного закладу.
- Громадських організацій, які працюють у сфері захисту прав та інтересів дітей.
- Іншим особам, кому дитина довіряє.
Дитина вправі особисто звернутися до будь якого уповноваженого органу з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, за захистом своїх прав, свобод і законних інтересів.
Як подбати про свій ментальний стан під час війни. Поради підліткам.
Все, що потрібно знати про свій ментальний стан під час війни.
Війна виснажує нас не лише фізично, а й емоційно.
Тому вкрай важливо дбати про свій ментальний стан та зберігати спокій.
Рекомендації для підлітків, що допоможуть подбати про свою безпеку, моральний стан.
Як зберегти ментальне здоров’я під час війни
Дбай про медіаграмотність
Будь уважним(-ою) до того, яку інформацію отримуєш інформацію. Зараз триває інформаційна війна, зброєю якої є фейки. Довіряй лише офіційним джерелам інформації.
Не поширюй далі інформацію, якої немає офіційних підтверджень
У разі отримання якоїсь інформації від знайомих, проси посилання на її джерело.
Дотримуйся режиму дня, за яким жив/жила до війни
Якщо це можливо хоча б частково.
Це надасть почуття хоч якоїсь стабільності та допоможе тримати себе в нормі.
Обговорюй те, що відбувається
З батьками та/або іншими важливими для тебе людьми.
Такі обговорення є корисними для емоційної стабілізації та зміцнення єдності з родиною.
Підтримуй спілкування з друзями
Спілкування є базовою потребою кожної людини.
Щоб не почати ізолюватися, ми потребуємо постійного спілкування та емоційної залученості.
Обирай різні теми для обговорень, не фокусуючись на травмуючих для психіки подіях.
Долучайся до допомоги іншим
Але переконайся, що це безпечно. Волонтерство надає наснагу та внутрішні сили.
Але краще волонтерити разом з батьками або іншими знайомими дорослими.
Дотримуйся порад, зберігай спокій та бережи себе!
Все, що потрібно знати про свій ментальний стан під час війни.
Війна виснажує нас не лише фізично, а й емоційно.
Тому вкрай важливо дбати про свій ментальний стан та зберігати спокій.
Рекомендації для підлітків, що допоможуть подбати про свою безпеку, моральний стан.
Як зберегти ментальне здоров’я під час війни
Дбай про медіаграмотність
Будь уважним(-ою) до того, яку інформацію отримуєш інформацію. Зараз триває інформаційна війна, зброєю якої є фейки. Довіряй лише офіційним джерелам інформації.
Не поширюй далі інформацію, якої немає офіційних підтверджень
У разі отримання якоїсь інформації від знайомих, проси посилання на її джерело.
Дотримуйся режиму дня, за яким жив/жила до війни
Якщо це можливо хоча б частково.
Це надасть почуття хоч якоїсь стабільності та допоможе тримати себе в нормі.
Обговорюй те, що відбувається
З батьками та/або іншими важливими для тебе людьми.
Такі обговорення є корисними для емоційної стабілізації та зміцнення єдності з родиною.
Підтримуй спілкування з друзями
Спілкування є базовою потребою кожної людини.
Щоб не почати ізолюватися, ми потребуємо постійного спілкування та емоційної залученості.
Обирай різні теми для обговорень, не фокусуючись на травмуючих для психіки подіях.
Долучайся до допомоги іншим
Але переконайся, що це безпечно. Волонтерство надає наснагу та внутрішні сили.
Але краще волонтерити разом з батьками або іншими знайомими дорослими.
Дотримуйся порад, зберігай спокій та бережи себе!
Мультфільм “Що робити, коли лунає сирена?”
Мультфільм “розповідає” дітям, що потрібно робити, коли чути сигнал повітряної тривоги.
Мультфільм “розповідає” дітям, що потрібно робити, коли чути сигнал повітряної тривоги.
Що робити, коли лунає сигнал «Повітряна тривога» під час онлайн уроку
24.08.2022
Добрий день! Мої любі учні!
Триває шостий місяць жахливої війни в Україні. Через це наші українські діточки опинилися у незнайомих місцях. Вони розгублені, їм страшно, адже вони далеко від рідного дому, своїх друзів та улюблених іграшок.
Саме для Вас, українсько-ізраїльська IT компанія Filancy, створили вже другий навчальний відеоролик. Вірний помічник Наплічник навчить дітей, як подолати страх перед новим оточенням; що робити, якщо сумуєш за домівкою; і як швидко адаптуватися до реалій їхнього нового життя.
Автором тексту анімації виступила Інна Большакова - дитячий психолог, автор підручників та навчальних програм для дітей та дорослих, методиста Новопечерської школи, експерта з освіти та виховання в громадській спілці "Освіторія".
Посилання на YouTube
https://youtu.be/PjzkxaDywuI
Посилання на Facebook
https://www.facebook.com/watch/?v=726783918561608&ref=sharing
Важливо!!!!
Добрий день! Мої любі учні!Триває шостий місяць жахливої війни в Україні. Через це наші українські діточки опинилися у незнайомих місцях. Вони розгублені, їм страшно, адже вони далеко від рідного дому, своїх друзів та улюблених іграшок. Саме для Вас, українсько-ізраїльська IT компанія Filancy, створили вже другий навчальний відеоролик. Вірний помічник Наплічник навчить дітей, як подолати страх перед новим оточенням; що робити, якщо сумуєш за домівкою; і як швидко адаптуватися до реалій їхнього нового життя. Автором тексту анімації виступила Інна Большакова - дитячий психолог, автор підручників та навчальних програм для дітей та дорослих, методиста Новопечерської школи, експерта з освіти та виховання в громадській спілці "Освіторія". Посилання на YouTube https://youtu.be/PjzkxaDywuI Посилання на Facebook https://www.facebook.com/watch/?v=726783918561608&ref=sharing
Долаємо паніку. Вправи і поради, як стабілізуватися під час війни.
За словами фахівчині, залежно від провідного типу нашої нервової системи, коли почули страшне слово чи звуки сирени, у когось почалася паніка, у когось почастішало серцебиття, когось почало “трясти”, хтось метушився чи завмирав, а хтось почав плакати…
У нинішній ситуації надзвичайно важливо зберігати спокій, не панікувати й акумулювати свої сили для підтримки родини та країни. Це вкрай складно в обставинах, що наразі відбуваються.
Швидкі дії, як вплинути на спокій:
- Нервова система влаштована так: коли небезпечно тілу, усі знання не засвоюються. Тож перше, що треба зробити, — повернути безпеку своєму тілу. Якщо поруч із вами дитина, обійміть її і скажіть: “Я з тобою”. Якщо її рухи пришвидшені, треба говорити повільно, тихо й бути на рівні очей дитини.
- Безпека для людей — це про режим дня, рутину. Робіть, усе, що ви запланували, якщо це можливо. Наприклад, піти в душ, поприбирати, поїсти, приготувати їжу.
- Пам’ятайте, що треба пити воду. Коли симпатична система активна, у нас пересихає в роті. Якщо не хочете пити, хоча б змочіть губи чи пополощіть рот.
- Треба їсти чи принаймні жувати. Коли ми жуємо, нервова система виходить зі стану паніки. Носіть із собою жуйки, цукерки. Ідеально, щоби було щось із вираженим смаком, аби повернути себе в стан мінімального спокою.
- Візьміть у ліву руку якийсь предмет, який можете проконтролювати. Коли ми беремо щось у ліву руку, то, фактично, беремо під контроль усе, що відбувається в правій півкулі мозку. Усі тривожні думки й образи — це зокрема робота правої півкулі.
- Аби ми були в безпеці, маємо ввести нові правила нашого часу. Наприклад, не підходьте до вікон, натомість наближайтеся до так званої несучої стіни.
- Сконтактуйте із сусідами, щоби відчувати, що поряд є підтримка. Якщо є можливість зібратися кількома сім’ями чи класом десь у безпечному просторі, це буде чудово. Так ви зможете влаштувати “колективну безпеку”.
- Підтримуйте свої емоції. Дайте собі можливість проявити емоції, які відчуваєте. Якщо важливо плакати чи злитися, так і робіть.
- Коли вранці я почула сирени, то зрозуміла, що не можу говорити. Це для мене не властиво. Це пояснюється так: коли страшно, у нас вимикаються зони Брока, що відповідають за говоріння. Якщо ви відчуваєте те саме чи чуєте, що в дітей сиплий, нетиповий голос, співайте, кричіть, говоріть голосно.
- Повторюйте слово “пау” кілька разів. Уявіть, що ви наче кидаєте це слово в стелю, як у мішень.
- Слідкуйте за диханням. Робіть вдих на 2 такти, а видих — на 4 чи 6. Тобто затримуйте дихання. Дітям можна давати скоромовки, щоби вони говорили їх на видиху.
- Дозвольте собі “потупити”. Коли ми перебуваємо в стані травматизації, терапевти рекомендують грати на тетрисі, з кульками. Можете пограти в комп’ютерну гру.
Немає коментарів:
Дописати коментар