Інформаційний порадник батькам.

                                            Соціальний педагог поруч!

Поради батькам!








 Увага!!! Важлива інформація!!!






Як допомогти дитині під час війни адаптуватися до нового місця проживання



Після широкомасштабного вторгнення росії в Україну мільйони українських сімей змушені покинути домівку, шукаючи більш безпечні місця для життя. Переїзд на нове місце та втрата стабільності стрес не тільки для дорослих, а й для маленьких українців. Діти більш чутливі та складніше переживають травматичні події. Вони не можуть самостійно про себе подбати і їм дуже потрібна підтримка і турбота з боку дорослих.

Тож, батькам потрібно відповідально ставитися до почуттів дитини та вміти їх правильно підтримати. Декілька простих правил від фахівців Центру здоров’я та розвитку «Коло сім’ї» допоможуть полегшити адаптацію дитини до нового місця проживання.

— Батькам слід бути відвертим та говорити виважено. Обговорюйте з дітьми переїзд та пов’язані з ним зміни. Це нормально не мати відповідей на деякі запитання дитини.

— Будьте уважними до почуттів дітей та допомагайте їм мудро на них відповідати. Смуток через втрату звʼязку з домом і радість від нових відкриттів — це природні почуття, які допомагають зрозуміти наш досвід.

— Памʼятайте про базові речі та режим дня. Організуйте день так, щоб у ньому було місце сну, прогулянкам, часу з іншими дітьми, навчанню.

— Спільно плануйте свої дії та шукайте ефективні способи адаптуватися. До переїзду не потрібно ставитися, як до паузи у житті, адже кожен день — цінний.

— Памʼятайте минуле, мрійте про майбутнє, живіть «тут і тепер». Ми можемо черпати силу у спогадах. Допомагайте дітям берегти цілісність нашої життєвої історії, адже ми, мов дерево, живимося з джерел досвіду.

Загалом, дуже важливо батькам правильно говорити з дітьми про війну. Потрібно розуміти, що говорити про це просто необхідно. Замовчувати те, що відбувається навколо — не можна, це лише додає дитині страху і переживань. Інформацію потрібно надавати відповідно до віку. Спілкуватися з дітьми треба зрозумілою для них мовою. Наприклад, через казки та історії, де добро бореться проти зла і так далі. Дорослим необхідно також уважно стежити за реакціями дитини та реагувати на прояви її тривоги. Обов’язково запитуйте дитину про те, що вона відчуває і думає про отриману інформацію. Дайте зрозуміти, що вам важливо почути її думку. Вкрай важливо — не можна ігнорувати питання про війну і відповідати дітям, що ви зайняті та у вас немає часу. На питання дитини потрібно відповідати тоді, коли вони виникли. Також не можна ні в якому разі перекладати свої почуття та емоції на дитину.

https://armyinform.com.ua/2023/02/28/yak-dopomogty-dytyni-pid-chas-vijny-adaptuvatysya-do-novogo-misczya-prozhyvannya/


ЯК ДОПОМОГТИ ПІДЛІТКАМ ПІДВИЩИТИ САМООЦІНКУ?

 Часто батьки жаліються на те, що їхні підлітки не впевнені в собі. Перш за все, тому, що їм бракує можливості проявити себе в тому, що важливе саме для них (а не батьків).

10 порад батькам, як допомогти підліткам стати впе́вненішими:

1. Радьтеся з ними, коли приймаєте рішення, що стосуються всієї родини (купівля речей, відвідування кіно, відпустка). Підлітку важливо відчувати, що його думка також важлива, з ним рахуються.

2. Залучайте до цікавих активностей в родині (приготування нової страви для родини, розставляння нових меблів в кімнаті). 

3. Довіряйте приймати рішення, що стосуються його самого (одяг, вільний час, кишенькові гроші), підтримуйте прояви самостійності, бажання взяти відповідальність на себе.

4. Відмічайте те, що зроблено гарно, дякуйте, мотивуйте на самостійність.

5. Домовляйтесь про важливі речі, уникайте розпоряджень та докорів. Не нагадуйте, хто старший, головний, а хто дитина. 

6. Запитуйте поради в питаннях, що стосуються, наприклад, комп’ютера або телефона. В цих сферах ваш підліток точно орієнтується краще за вас.

7. Цікавтеся думкою підлітка, не відмовляйтеся від філософських або історичних розмов, обговоріть та порівняйте їхні та ваші думки.

8. Не контролюйте покроково час дитин та дії замість неї. Нехай робить власні помилки, запізниться, зробить власні висновки.

9. Надайте можливість взяти участь в проєктній діяльності, яка виховує самостійність та розвиває важливі  навички.

10. Самі демонструйте поведінку людини, яка впевнена в собі. Адже ви не уявляєте собі, як багато в наших підлітках від нас самих.

Джерело: https://osvitanova.com.ua/posts/6185-10-porad-batkam-iak-dopomohty-pidlitkam-pidvyshchyty-samootsinku

Шановні батьки рекомендую вам до ознайомлення!!!!












Поради батькам!











Як дотримуватися інформаційної гігієни під час війни: поради для батьків та дітей.

                 

15.08.2023


 Згідно з опитуваннями на тему психічного стану українців під час війни, найбільш поширеними запитами в консультуванні є: почуття провини, синдром вцілілого, травма свідка, страх та тривога. Цікавим фактом є те, що чим далі знаходяться опитані від бойових дій, тим більш виражені у них емоційні симптоми.

Усі ці проблеми виникають зокрема через недотримання інформаційної гігієни. У період воєнного часу в мережі стало з’являтися дуже багато матеріалів насильницького характеру – руйнування будинків, військові дії, знімання загиблих.

У такі часи дуже важливо пам’ятати, що подібні матеріали можуть нашкодити психоемоційному стану як дітей, так і дорослих. 

Розповідаємо про те, як дотримуватися правил інформаційної гігієни та як перевірити інформацію в мережі.

Правила інформаційної гігієни:

  • не передивляйтеся матеріали насильницького характеру або такі, що можуть викликати негативні емоції,  у присутності дитини чи разом з дитиною;
  • по можливості не обговорюйте з дитиною чи в її присутності кадри, які ви побачили;
  • встановіть на пристроях, якими користуються діти, "батьківський контроль" – налаштування необхідне для блокування сайтів, які не варто переглядати дітям, а також версії програм для дітей, як, наприклад, YouTube Kids.
  • якщо дитину чи підлітка без її згоди додали в групу у соціальних мережах, то важливо, щоб дитина повідомила про це дорослим, вийшла звідти та заблокувала чат;
  • обговоріть з дитиною важливість турботи за психоемоційним станом та можливу шкоду від перегляду насильницького контенту. Якщо дитині чи підлітку цікаво щось, що може стосуватись таких матеріалів, то узгодьте, що дитина може підійти до вас з питанням чи проханням про розмову.

Як перевірити правдивість інформації в інтернеті?

Проговоріть з дитиною основні питання, які можна собі задати, щоб перевірити інформацію в інтернеті.

  • Чи є посилання на офіційні джерела? Чи це суб’єктивна думка конкретної людини?

До офіційних джерел у час війни ми відносимо: Офіс Президента України, Генеральний штаб ЗСУ, Кабінет Міністрів України, Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ, Національна поліція України, ДСНС, Сухопутні війська ЗСУ, Військово-морські сили ЗСУ, Територіальна оборона ЗСУ, Центр стратегічних комунікацій та інформаційно безпеки.

Думка конкретної людини часто виражається словами "На мою думку", "Мені здається", "Я впевнений/впевнена", "Я знаю, що..", "Я думаю, що..".

  • У повідомленні є емоційне забарвлення або в ньому – лише факти?

Факти – це конкретні цифри, статистика, графіки, назва певних міст, вулиць, імена реальних людей.

  • Чи корисна для нас ця інформація?

Висвітлення загальних подій в країні та окремо в кожному місті – це те, що дозволяє розуміти повну картину та певним чином контролювати перебіг подій, наприклад, для вибору більш безпечного місця.

  • Як це впливає на мене?

Негативно емоційно забарвлена інформація часто викликає занепокоєння, посилює тривогу та відчай. Доволі часто саме так діють дезінформатори для того, щоб посіяти відчуття зневіри.

  • "Дуже терміново!"

Наголосіть дітям та пам’ятайте, що повідомлення зі словами "Дуже терміново!", "Це правдива інформація, передайте далі" – найчастіше є неправдивими.




Використано з матеріалів проєкту #stop_sexтинг    


    Соціальний педагог поруч!




Увага! Важлива інформація для дітей і дорослих!









Увага! Корисна інформація для батьків!!!













Увага! Корисна інформація!  

«Що можуть зробити батьки в ситуації потрапляння підлітка до неформальної групи?».


                                        

                                         Для вас, батьки!


Доброго дня, дорогі батьки!
Ця сторінка мого блогу для Вас. Усі батьки хочуть, щоб їхні діти були здоровими,  слухняними, аби добре вчилися, і,  зрештою, виросли хорошими людьми. І як багато залежить здійснення цих ваших мрій, сподівань від вас самих, від нас, дорослих.
Спробуємо потрудитись над створенням особистості вашої дитини разом? Адже діти - це найцінніше, що в нас є.
Ми відповідаємо за тих, кого привели у цей світ...
Як навчитись любити дітей (майже всі впевнені, що це вміють), як зробити так,  щоб дитина  у будь-якому віці хотіла додому, хотіла бути поряд з найдорожчими їй людьми, про мистецтво любити на цій сторінці.







Профорієнтація. Поради для батьків.


Рекомендації  батькам  для  роботи  з дітьми

 1. Цікавтеся інформацією про навчальні заклади, розширюйте уявлення про коло професій, доступних старшокласникам, допомагайте дітям правильно оцінити свої можливості.
2. Не привчайте дітей до думки, що все вирішите за них самі.
3. Формуйте відповідальне ставлення до професійного вибору, зробленого самостійно.
4. Намагайтеся відшуковувати інформацію про умови праці і їх особливості.
5. Схвалюйте перебування вашої дитини у різноманітних гуртках та секціях, що допоможе їй краще пізнати себе, свої інтереси та здібності.
6. Ознайомлюйтесь самі і ознайомлюйте дітей зі станом ринку праці в регіоні, а також   вищими навчальними закладами.
7. Відвідуйте місцевий центр зайнятості та інші установи й організації для проведення просвітницької роботи.
8. Ознайомлюйтесь з основними психологічними чинниками, що сприяють успішній діяльності людини в певній сфері (психофізіологічні особливості, здібності, мотивація тощо), найважливішими вимогами професій типу  "людина – людина""людина – техніка" "людина – художній образ" "людина – природа" "людина – знакова система".
9. Використовуйте у навчанні та вихованні дітей теоретичні засади виявлення здібностей дитини, шляхи їх розвитку.
10. Вивчайте особливості своєї дитини, зчиняйте вплив на формування її світогляду, сприяйте її особистісному та професійному самовизначенню.
11. Створіть умови для розвитку здібностей, організуйте діяльність дитини так, щоб вона була творчою, не рутинною, що саме по собі стимулює розвиток мислення.
12. Спрямовуйте діяльність на активізацію пізнавальної потреби шляхом підтримки природної допитливості.
13. Стимулюйте розвиток потреби досягнення успіхів. Викорінюйте потребу у втечі від невдач, пояснюйте, що невдачі – це теж позитивний результат діяльності.
14. Враховуйте психологічні особливості пізнавального та інтелектуального розвитку дитини певного віку.
15. Не забувайте у навчанні та вихованні використовувати метод похвали.
16. Сприяйте самостійності дитини у її вчинках, думках , ідеях.
17. Схвалюйте ініціативність вашої дитини.
18. Відокремлюйте негативні вчинки вашої дитини від її особистості.
19. Приділяйте якомога більше уваги запитанням  і зацікавленностям дитини.

Поради батькам, щодо вибору майбутньої професії їхньої дитини.

1.   Не намагайтеся нав’язати дитині те, чого ви колись хотіли, але не досягли. Якщо ви все життя хотіли бути стюардесою, а стали бухгалтером, це не означає, що втілювати вашу мрію в життя має ваша дитина. Пам’ятайте, що вона має власні пла­ни й мрії, з якими слід рахуватися. Не варто також змушува­ти нащадків іти вашою стежкою, навіть якщо у вашій родині всі до сьомого коліна були вчителями або лікарями.
2.     Не тисніть на дитину, якщо вважаєте вибір її майбутньої про­фесії невдалим. Ліпше допоможіть їй розібратися, чи справді вона розуміє позитивні й негативні боки того, що робитиме в майбутньому. Адже нерідко, обираючи професію, дитина керується стереотипами, прикладами кумирів тощо.
3.     Якщо ваша дитина й досі не вирішила, ким хоче бути, до­поможіть їй виявити, до чого в неї найбільше лежить душа: «гуманітарій» вона чи «технар», творча особистість чи праг­матик. Не можете визначити самотужки — скористайтеся по­слугами психолога або спеціаліста з профорієнтації при цен­трах зайнятості.
4.   Не бійтеся, якщо вибір вашої дитини випаде на непрестижну, непопулярну чи неінтелігентну професію. Якщо, наприклад, ваш син марить автомобілями, то, можливо, краще дозволити йому здобути фах автослюсаря чи автомеханіка. Адже коли людина займається улюбленою справою, вона завжди досягає успіху. І цілком імовірно, що в майбутньому ваш син стане власником автосалону і буде безмежно вдячний вам за те, що ви не зробили його юристом, може й непоганим, але байду­жим до своєї роботи.
5.  Не квапте дитину, якщо вона не знає, ким хоче бути. Просто до­поможіть їй виявити, до чого в неї найбільше лежить душа. 

     Пам’ятайте, що обирати майбутню професію потрібно не під час подання документів у ВНЗ і навіть не протягом остан­нього шкільного року. Починати треба ще із 7-8 класів. Тоді до закінчення школи дитина вже точно визначиться, ким хоче стати. 


12.12.2022

Підтримка батьків та дітей під час війни

Щоб допомогти дітям,  батькам та опікунам знизити рівень стресу, впоратися з емоційним навантаженням та піклуватись про здоров’я, безпеку та розвиток дітей під час війни, ми пропонуємо переглянути відео-поради від соціального педагого та психолога. 

02.11.2022

Як батькам розуміти свою дитину та як розмовляти з підлітками про війну та небезпеку?

Війна – неймовірний стрес для кожного українця. Підлітки, на відміну від дітей, вже розуміють, що відбувається, і дуже часто не знають, як реагувати.

Цікавий факт про підлітків. Вони дуже відрізняються і від дітей молодшого віку, і від нас, дорослих, та їх особливість має у даній ситуації як мінуси, так і плюси. Плюс в тому, що вони легко проходять кризи. Вони навіть у мирний час дуже важко переживають свої підліткові стани. Однак, саме завдяки цьому вони більше готові до руйнувань звичних основ, ніж дорослі. При цьому, підлітки переживають ті самі емоції, які переживають і дорослі: страх, розгубленість, відчай. Для них це більш звичний стан, який супроводжує їх увесь підлітковий період. Але коли ці стани загострюються, вони стають більш інтенсивними.

Підлітки проявляють емоції дуже незвичним способом.

Діти, коли їм страшно, плачуть, просяться на руки, щоб їх обійняли, ставлять питання, інколи страшні.

Дорослі діляться один з одним, обговорюють новини.

У підлітків же зовсім не типові реакції. Наприклад, підліток може стати надмірно дратівливим абсолютно на все: до нього не підійти, не попросити. Батьки це сприймають, ніби він заважає такою поведінкою. Другий спосіб реагування підлітка: вони починають ображатися. Стають вразливими. При цьому, ображаються вони лише на близьких: на братів, сестер, найближчих друзів, батьків. Це так само часто сприймається дорослими як фактор, що заважає розбиратись у більше серйозній ситуації, що склалася. Також, вони можуть стати гнівними, злитися на все, кричати, матюкатись. І це теж дратує дорослих. Є ще один тип реакції, який дуже незвичний для дорослих: це абсолютний спокій, позитив, незворушливість, ніби взагалі нічого не відбувається. Ніби все абсолютно нормально. Що теж дуже дисонує зі станом дорослого, яких знаходить у стресі.

Усі ці реакції, які ми можемо бачити і які не схожі на те, що людина боїться, це все і є демонстрація та способи вияву тих переживань, що відбуваються у підлітка. І проявляє він це тому, що дуже не хоче бути схожим на дитину. Він не хоче бути слабим, він не хоче бути боягузом, він намагається бути більш дорослим, аніж самі дорослі. Наші підлітки намагаються нас захистити. Перемкнути на інше, не про війну, страх смерті, а на моменти, які дратують, ображають. Вони захищають нас та намагаються бути опорою. Всередині у них маленький екзамен на дорослість, ніби вони перевіряють, наскільки вони круті, сильні, сміливі, аби не бути дитиною, а бути дорослим.

Деяких батьків це зводить з розуму, бо вони не знають, як із ними спілкуватись. Емоції та реакції у підлітків можуть бути у будь-яких поєднаннях, і це абсолютно нормальна реакція на те, що відбувається. Їх необхідно підтримувати та висловлювати подяку. Але більше треба говорити про наші стани. Адже дорослі намагаються захистити своїх дітей, захищаючи від усієї інформації. З підлітками необхідно бути чесними, відвертими. Не потрібно ховати свої емоції, свої страхи та переживання. Необхідно говорити про це, впроваджуючи думку позитивним закінченням. Дорослі для підлітка – модель, як можна переживати ці стани та при тому рухатись в сторону перемоги, подолання страху. Ми можемо показувати їм напрям, як виховувати в собі найкращі якості дорослості.

Це для них травматично, оскільки у підлітковому віці вони спираються саме на своє коло спілкування з однолітками. Коли підліток втратив спілкування зі своїм класом, зі своєю спортивною секцією, з колом друзів і опиняється у місці, де йому абсолютно не знайомі картинки, запахи, звуки, способи та правила спілкування та режим життя, у них виникає дуже сильний стрес. Згідно з підлітковим способом мислення, він поділяє світ на «своїх» та «чужих». І відчуває себе «чужим». Навіть коли в абсолютно безпечній ситуації для дорослого цінна ця безпека, а для підлітка – не настільки. Батькам необхідно допомогти адаптуватись. Це можуть бути такі самі евакуйовані підлітки, з якими, навіть за допомогою волонтерів, необхідно організувати клуби, гуртки, які дозволять підліткам спілкуватись один з одним. Також підлітку дуже важливо відчувати себе потрібним. Можна долучити його до волонтерської роботи. Тоді момент «непотрібності» та «вигнаності» проходить.

21.09.2022

Як підтримати дітей під час війни: поради та ресурси допомоги

 Життя понад 7 мільйонів українських дітей змінилося назавжди. Сьогодні їм необхідно більше підтримки, ніж раніше.

Українська Волонтерська Служба разом з Клуб Добродіїв зібрали декілька простих порад від психологині Наталії Пашко, як підтримати дітей під час війни. Гортайте картки та діліться з близькими. переходіть за посиланням

14.09.2022

Як дотримуватися інформаційної гігієни під час війни: поради для батьків та дітей!

Згідно з опитуваннями на тему психічного стану українців під час війни, найбільш поширеними запитами в консультуванні є: почуття провини, синдром вцілілого, травма свідка, страх та тривога. Цікавим фактом є те, що чим далі знаходяться опитані від бойових дій, тим більш виражені у них емоційні симптоми.

Усі ці проблеми виникають зокрема через недотримання інформаційної гігієни. У період воєнного часу в мережі стало з’являтися дуже багато матеріалів насильницького характеру – руйнування будинків, військові дії, знімання загиблих.

У такі часи дуже важливо пам’ятати, що подібні матеріали можуть нашкодити психоемоційному стану як дітей, так і дорослих. 

Розповідаємо про те, як дотримуватися правил інформаційної гігієни та як перевірити інформацію в мережі.

Правила інформаційної гігієни:

  • не передивляйтеся матеріали насильницького характеру або такі, що можуть викликати негативні емоції,  у присутності дитини чи разом з дитиною;
  • по можливості не обговорюйте з дитиною чи в її присутності кадри, які ви побачили;
  • встановіть на пристроях, якими користуються діти, "батьківський контроль" – налаштування необхідне для блокування сайтів, які не варто переглядати дітям, а також версії програм для дітей, як, наприклад, YouTube Kids.
  • якщо дитину чи підлітка без її згоди додали в групу у соціальних мережах, то важливо, щоб дитина повідомила про це дорослим, вийшла звідти та заблокувала чат;
  • обговоріть з дитиною важливість турботи за психоемоційним станом та можливу шкоду від перегляду насильницького контенту. Якщо дитині чи підлітку цікаво щось, що може стосуватись таких матеріалів, то узгодьте, що дитина може підійти до вас з питанням чи проханням про розмову.

Як перевірити правдивість інформації в інтернеті?

Проговоріть з дитиною основні питання, які можна собі задати, щоб перевірити інформацію в інтернеті.

  • Чи є посилання на офіційні джерела? Чи це суб’єктивна думка конкретної людини?

До офіційних джерел у час війни ми відносимо: Офіс Президента України, Генеральний штаб ЗСУ, Кабінет Міністрів України, Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ, Національна поліція України, ДСНС, Сухопутні війська ЗСУ, Військово-морські сили ЗСУ, Територіальна оборона ЗСУ, Центр стратегічних комунікацій та інформаційно безпеки.

Думка конкретної людини часто виражається словами "На мою думку", "Мені здається", "Я впевнений/впевнена", "Я знаю, що..", "Я думаю, що..".

  • У повідомленні є емоційне забарвлення або в ньому – лише факти?

Факти – це конкретні цифри, статистика, графіки, назва певних міст, вулиць, імена реальних людей.

  • Чи корисна для нас ця інформація?

Висвітлення загальних подій в країні та окремо в кожному місті – це те, що дозволяє розуміти повну картину та певним чином контролювати перебіг подій, наприклад, для вибору більш безпечного місця.

  • Як це впливає на мене?

Негативно емоційно забарвлена інформація часто викликає занепокоєння, посилює тривогу та відчай. Доволі часто саме так діють дезінформатори для того, щоб посіяти відчуття зневіри.

  • "Дуже терміново!"

Наголосіть дітям та пам’ятайте, що повідомлення зі словами "Дуже терміново!", "Це правдива інформація, передайте далі" – найчастіше є неправдивими.

Використано з матеріалів проєкту #stop_sexтинг

#stop_sexтинг – найбільший в Україні освітній проєкт щодо захисту дітей в інтернеті. Отримав премію Глобального договору ООН та загалом навчив більше ніж 500 000 дітей та батьків. В межах інформаційної компанії торкнувся мільйонів українських родин. 

Аліна Касілова, експертка освітнього проєкту #stop_sexтинг, клінічна психологиня, спеціально для УП. Життя

14.07.2022

Як підтримати свого підлітка 

Підлітки є особливо вразливими зараз, адже вони вже достатньо дорослі, аби розуміти все, що відбувається, та ще зовсім не мають досвіду, аби впоратися зі своїми емоціями та почуттями.
Якщо ваша дитина каже, що вона в порядку, це не завжди так. Важливо вчасно розпізнати ознаки стресу у своєї дитини, аби відреагувати на них, підтримати дитину та забезпечити її психологічний комфорт.

Ознаки стресу різняться, залежно від віку. Для підлітків характерними є такі:
соматичні (тілесні) реакції на критичні події, які проявляються у фізичних симптомах (біль у животі, головні болі, млявість тощо)
підвищена збудливість або навпаки – апатія незібраність (розсіяність уваги), погіршення пам’яті, забудькуватість
намотування волосся на палець, кусання нігтів, покашлювання, тремтіння рук (так звані компульсивні прояви)
спроба віддалитися від батьків, уникнення спілкування, замкненістьпоганий сон та кошмари, а від того сонливість у денний час та втрата сил небезпечна для здоров’я та життя поведінка (наприклад, спроби запису у територіальну оборону; знецінювання спроб дорослих забезпечити безпеку, зокрема відмова евакуюватися, йти у сховище; прогулянки у небезпечних місцях тощо)
нехтування своїми звичними обов’язками спалахи гніву, агресивна поведінка, зокрема щодо близьких дорослих відмова від їжі.
Отож, декілька порад психологів як підтримати та надати дитині почуття безпеки і захищеності:
Говоріть і слухайте.
Знаходьте час, стишуйте себе та уважно слухайте розповіді дітей про те, що вони відчувають і думають. Роз’ясніть дітям відомі вам факти та надавайте їм правдиву інформацію (із врахуванням вікових особливостей) про ситуацію, в якій опинилася країна в цілому та ваша громада зокрема.
Дозвольте емоціям бути.
Розповідайте про свої почуття та нормалізуйте те, що відчуває дитина. Боятися, переживати, плакати – це нормально. Проте далі важливо стабілізуватися і відволіктися буденними справами настільки, наскільки це можливо.
Плануйте майбутнє.
Мрійте та плануйте разом, обговорюйте з підлітками, що ви зробите найпершим після встановлення миру. Такі роздуми та розмови наснажують і стабілізують.
Обіймайтеся.
Обіймайте свого підлітка та інших членів сім’ї не менше восьми разів на день. Тактильний контакт вкрай важливий в умовах невизначеності і стресу.
Подивіться разом улюблені фільми.
Це можна зробити навіть перебуваючи в укритті. Обирайте життєстверджуючі фільми, які дарують надію, обговорюйте побачене. Нагадуйте дитині, що після найтемнішої ночі настає ранок.
Читайте вголос.
Батьки читають малюкам, це заспокоює та нормалізує. Але підліткам у стресових ситуаціях теж важливо відчути себе захищеними. Спільне читання вголос дає такі відчуття. Читайте разом книжку, яку ви вже добре знаєте, або нову, до якої ніяк не доходили руки.
Хваліть і робіть акценти на досягненнях дитини. Відмічайте навіть незначні досягнення. Вселяйте підлітку віру у свої сили та пропонуйте підтримку.
Заохочуйте спілкування дитини з однолітками.
Для більшості підлітків спілкування з друзями є дуже важливим. Сприяйте такому спілкуванню, розкажіть дитині, як вона може підтримати друзів, яким важко впоратися з емоціями.
Долучайте підлітків до допомоги іншим.
Але робіть це за умов максимальної безпеки. Переважно підлітки хочуть і готові допомогами іншим людям у складних ситуаціях. Розкажіть дитині, як саме можна допомогти, підтримати інших, долучайтеся до допомоги разом з нею. Водночас поясніть дитині, що пріоритетом повинна бути її безпека.
Будьте уважними до змін у поведінці дитини. Зверніться за онлайн-консультацією до психолога, якщо стан дитини викликає занепокоєння.
«Гарячі лінії» підтримки:
Київстар
+380675679845
+380969905450
Lifecell
+380636614252
+380633994592
Vodafonе
+380953271521
Ви – незамінна людина в житті дитини. Ви забезпечуєте їй опору та даєте стишення. Ви пояснюєте та керуєте. Ви захищаєте і забезпечуєте безпеку. Бути такою людиною можливо лише за умови власного стишення, бо лише стабілізувавши свій стан, ви можете стабілізувати свою дитину.



08.07.2022

"ЯК ПІДТРИМАТИ  НАШІХ ДІТЕЙ У ЗІТКНЕННІ  З ВИКЛИКАМИ ВІЙНИ "(порадник  для батьків) за посиланням:

https://drive.google.com/file/d/1m0dKK05z7cdV4MuOZy6Rn1hKFl2BP-YR/view?usp=sharing

6 порад, як батькам зберегти рівновагу



Як допомогти собі в надзвичайній ситуації та куди звернутися за допомогою?

У стані стресу дуже важко бути уважними до потреб дитини, але це може бути важко через власний нестабільний стан. Тому намагайтеся зберегти максимально можливу рівновагу, аби підтримати дитину. Нижче кілька порад для батьків, як це зробити.

  • Думайте про майбутнє, не про минуле. Мрійте, плануйте, обговорюйте зі значущими людьми, що ви зробите найпершим після встановлення миру. Такі роздуми та розмови наснажують і стабілізують. 
  • Позбудьтеся почуття провини. Не звинувачуйте себе у тому, що сталося, або у тому, що ви щось зробили не так. Ви зробили все, що могли на той момент. Крапка. 34 
  • Намагайтеся їсти та спати. Якщо харчування доступне, так само їжте, а не лише намагайтеся нагодувати дитину. Намагайтеся спати, коли це можливо. Ваш фізичний стан – гарантія безпеки вашої дитини. 
  • Просіть про допомогу. Якщо ви потребуєте допомоги або підтримки – попросіть про неї. Звертатися по допомогу – не соромно. 
  • Говоріть про свої емоції. Спілкуйтеся зі значущими для вас людьми, говоріть про свої емоції та переживання. Телефонуйте рідним. Просте «Як ти?» здатне наснажити і вас, і того, кому ви телефонуєте. 
  • Якщо відчуваєте потребу – зателефонуйте на «гарячу лінію» підтримки, поспілкуйтеся з професіоналами, аби максимально забезпечити свою емоційну стабільність у цей непростий час.

Для батьків


ЖИТТЯ КОРОТКЕ, АЛЕ ЛЮДИНА ЗНОВ І ЗНОВ ПЕРЕЖИВАЄ ЙОГО У СВОЇХ ДІТЯХ.

                                                                                                                          ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ


ЧОМУ ПІДЛІТКИ ПОЧИНАЮТЬ  ПАЛИТИ ,ВЖИВАТИ АЛКОГОЛЬ ?

ЧИ ВАРТО ОГОВОРЮВАТИ З ДИТИНОЮ ПРОБЛЕМУ ШКІДЛИВИХ ЗВИЧОК, ЯКЩО ВОНИ Є У БАТЬКІВ

ЯК ДІЗНАТИСЬ , ЩО ДИТИНА ЩОСЬ ВЖИВАЄ?

ПОРАДИ ЩОДО ВСТАНОВЛЕННЯ ДОВІРИ МІЖ ПІДЛІТКОМ І ДОРОСЛИМИ В КРИЗОВИЙ ДЛЯ НИХ ПЕРІОД



АНКЕТУВАННЯ ТА ТЕСТУВАННЯ

АНКЕТА ЧИ ПРАГНЕТИ ВИ ВИРОСТИТИ ТАЛАНОВИТУ ДИТИНУ

АНКЕТА  " БАТЬКИ І ДІТИ "

ТЕСТ " ВАШІ ВЗАЄМИНИ ІЗ ДИТИНОЮ"

ТЕСТ " ЯКІ ВИ БАТЬКИ"

Тест " Дітей виховують батьки,а батьків?"

Тест " Мама подруга,чи ...."

Тест " Як Ви розумієте своїх дітей? "

ПАМ'ЯТКИ ТА ПОРАДИ


10 ПОРАД БАТЬКАМ ПІДЛІТКІВ

10 КОКІВ ШОБ СТАТИ КРАЩИМИ БАТЬКАМИ

Сім правил успішного виховання

Немає коментарів:

Дописати коментар

 Шановні класні керівники!Департамент освіти і науки облдержадміністрації проводить інформаційну кампанію для батьків (законних представникі...