Новогродівський ЗЗСО I-III ст. №10 імені Тараса Шевченка.
Соціально-психологічний хаб Десятки– простір, де Ви зможете:
📌поліпшити ментальне здоров'я;
📌здобути корисні поради;
📌отримати соціальну та психологічну підтримку;
📌краще пізнати СЕБЕ;
📌розкрити ВЛАСНІ ресурси.
неділя, 22 вересня 2024 р.
Увага! Важлива інформація!
⚠️Порядок дій учнів при отриманні сигналу «Увага всім! Повітряна тривога» під час дистанційної форми навчання 💻.
✅1. У разі надходження сигналу «Повітряна тривога» уважно слухайте та чітко виконуйте вказівки вчителя.
✅2. Швидко та без паніки вийти з онлайн-конференції та вимкнути комп’ютер.
✅3. Вимкнути світло та за можливості електроприлади.
✅4. Перейти в укриття або інше безпечне місце у помешканні чи біля нього, яке визначене родиною, подалі від вікон та з дотриманням «правила двох стін».
✅5. Після команди «Відбій повітряної тривоги» вийти з укриття та повернутися до освітнього процесу за розкладом.
⚠️Правила поведінки під час повітряної тривоги
🏬🏤У будівлі:
☑️взяти тривожний рюкзак;
☑️зайти в укриття (це може бути підвальне приміщення чи паркінг);
☑️якщо немає спеціального укриття, потрібно спуститися на нижчі поверхи будівлі та обрати безпечне місце (подалі від вікон).
🏫🏠У квартирі:
☑️важливо знайти місце за тримальною стіною (найчастіше це біля вхідних дверей);
☑️у жодному випадку не підходити до вікон; сісти на підлогу;
☑️накрити тіло й голову ковдрою чи іншими речами.
🚈🚋У потязі:
☑️нахилитися нижче рівня вікон і закрити голову руками.
🚗👣На вулиці:
☑️зайти в найближче укриття (часто в містах є позначки «укриття» або маршруту до нього).
☑️Якщо немає змоги знайти найближче укриття, то важливо:триматися на відстані від магазинів із вітринами;
☑️лягти на землю біля високого бордюру, бетонних блоків;закрити голову руками.
☑️Якщо ви почули вибухи, залишайтеся в безпечному місці,
❌не підходьте до вікон.
❌не фотографуйте/не знімайте місце обстрілів.
❌не виходьте з укриття раніше ніж за 10 хвилин після відбою повітряної тривоги.
середа, 4 вересня 2024 р.
ПОРАДИ ПЕДАГОГАМ
Повернення до навчання під час війни
Правила організації навчання від соціального педагога.
Усе більше школярів повертаються до навчання в дистанційному форматі. Думки батьків розділилися: одні вважають, що ніякого навчання під час війни бути не може, інші — що діти мають навчатися, незважаючи ні на що. Психологи ж підтримують відновлення навчального процесу, але мають деякі зауваження та рекомендації до його організації.
Мета дистанційного навчання під час війни — не лише засвоєння нових знань, а й психологічна підтримка, спілкування, перемикання уваги дітей.
Жодних негативних оцінок, обліку відвідування, об’ємних домашніх завдань тощо — навчання повинно стати допомогою дитині, а не черговим стресом та хвилюваннями.
Зараз не час фокусуватися на вивченні нового матеріалу. Заняття мають бути орієнтованими на повторювання — це буде ефективніше.
Не забувайте про загальні правила дистанційного навчання та гігієну користування гаджетами.
Ставтеся з розумінням до дитячої розсіяності, неуважності й інертності під час онлайн-уроків.
Учителі мають підбадьорювати дітей, а не залякувати негативом на уроках. А відволікатися варто лише на підтримку та турботу, а не на актуальні новини.
Навчання в такий складний час — це новий виклик для педагогів, але знайте, що безумовна любов до дітей та підтримка допоможе стабілізувати психологічний стан дитини.
Пам’ятайте, якщо ви зауважили, що ваш учень надто тривожний, плаксивий або агресивний, одразу зверніться до психолога школи для подальшої психологічної підтримки дитини.
Бережіть себе та близьких.
понеділок, 2 вересня 2024 р.
понеділок, 3 червня 2024 р.
Як захистити дитину онлайн під час літніх канікул?
Досліджуйте технології
Якщо у вашій сім’ї з’явився будь-який новий гаджет, яким цікавиться дитина: ігрова консоль, смартфон, ноутбук, планшет тощо, завжди краще ознайомитися з усіма тонкощами, перш ніж давати його дитині. Перевірте, чи можна заздалегідь налаштувати вікові обмеження або установити фільтри та батьківські контролі. Якщо вам потрібна допомога, звертайтеся до гайдів для батьків про контролі, соціальні мережі, ігрові консолі, ПК та багато іншого.
Керуйте часом
На канікулах діти проводять більше часу вдома, тому важливо поговорити із дитиною про екранний час, щоб усі члени сім’ї знали, який час є прийнятним. На багатьох пристроях і додатках можна налаштувати обмеження екранного часу. Крім того, рекомендуємо підписати з дитиною Сімейну угоду із правилами використання гаджетів для всієї родини.
Говоріть про безпеку в інтернеті
Розвиток критичного мислення щодо безпеки в інтернеті може мати навіть більше значення у захисті онлайн і дати дітям впевненість в онлайн-світі. Регулярно говоріть з дітьми про користування інтернетом, обговорюйте різні сценарії, з якими вони можуть зіткнутися в, щоб вони були готовими до того, як на це реагувати. Згадайте про те, як ігнорувати небажані запити у друзі, залишати неприємні та шкідливі онлайн-чати, повідомляти про окремих людей або не поширювати особисту інформацію. А допоможе із такими розмовами спеціальний подкаст «Хороших батьків не блокують».
Мультфільм для дітей та підлітків “Соціальні мережі і я”
До Міжнародного дня захисту дітей громадська організація #stop_sexтинг презентує новий мультфільм “Соціальні мережі і я” про рекламу та блогерів в соціальних мережах, яка дає відповіді на цікаві питання. Адже інтернет дає чудову можливість залишатися на зв’язку з друзями, сім’єю та знайомими. Однак іноді можна легко захопитися думкою про те, що життя має бути ідеальним, і почати порівнювати себе з іншими. Тож, залучайтеся до перегляду адаптації мультфільму Amaze.org., рекомендуйте його батькам та дітям та навчайтесь нового разом: https://youtu.be/xGhI_NXbnYk?si=AHg-dx0uKqCzJ4K5
четвер, 2 травня 2024 р.
ДОТРИМУЙТЕСЬ ПРАВИЛ БЕЗПЕЧНОЇ
ПОВЕДІНКИ У ВЕЛИКОДНІ СВЯТА
Загроза підступних ракетних ударів російських
агресорів по цивільних об’єктах в містах України зберігається, про це варто
постійно пам’ятати.
У зв’язку з цим закликаємо усіх
жителів громади поставитися з великою відповідальністю до відзначення
великодніх свят.
Не втрачайте пильності та дбайте
про свою безпеку.
Рекомендуємо долучитися до участі у Великодніх богослужіннях дистанційно
- завдяки перегляду трансляцій на телебаченні та в інтернет-мережі.
Нагадуємо, що комендантська година діє так
само з 21:00 до 05:00, і Великдень – не виключення.
Також діє обмеження відвідування кладовищ та
інших місць поховань на території громади під час великодніх та поминальних
днів.
Просимо мешканців уникати скупчення.
Зустріти великодні свята вдома та
молитися за нашу ПЕРЕМОГУ!
вівторок, 23 квітня 2024 р.
Ти як???
Виття сирени щоночі унаслідок загрози ракетних атак має неабиякий вплив на якість та тривалість сну українців. Під час війни, коли багато людей переживають велике психічне навантаження, зокрема, стрес та панічні атаки – це все часто призводить до появи безсоння та може спровокувати загострення психічних розладів.
Дізнатись більше про важливість та користь сну, причини відсутності, а також про дієві способи покращення його якості можна прослухавши онлайн-лекцію від Центру громадського здоров’я
До уваги класних керівників 9, 11 класів!!Департамент освіти i науки Донецької облдержадміністрації інформує, що комунальним закладом «Донецький Палац молоді «Юність» 30.04.2024 заплановано проведення онлайн-фестивалю параду професій Твій вибір майбутнє України» серед учнівської та студентської молоді закладів освіти області.
Просимо забезпечити участь у заході здобувачів освіти 9, 11 класів та педагогів закладів загальної середньої освіти.
Для участі у заході до 29.04.2024 року зареєструватися за посиланням:
Як подбати про своє психічне здоров’я: 5 корисних звичок на кожний день.
Піклуватись про своє психічне здоров’я так само важливо, як і про фізичне. Хороша новина: вони тісно пов’язані, тож фізичні вправи, сон та харчування мають позитивний ефект і для тіла, і для психіки. Дотримуйтесь цих корисних звичок, і ваше життя буде в гармонії.
Звичка перша: достатньо спати
Наш мозок не здатен безперервно сприймати інформацію: йому потрібен час, щоб опрацювати й засвоїти її. Недавні дослідження показали, що під час сну мозок очищається від продуктів метаболізму, що накопичилися протягом дня. Це необхідно для того, щоби вдень ми почувалися бадьорими і були уважними.
Прийміть той факт, що на справи у вас є 16 годин на добу, і не намагайтесь додати пару годин за рахунок сну. Бути млявим, відчувати туман в голові, збільшувати ризик розвитку у себе діабету, деменції, ожиріння і хвороби серця, які спричиняє хронічне недосипання, – сумнівна оптимізація.
Ось кілька порад, які зроблять ваш відпочинок вночі приємним і якісним:
спіть 7-9 годин на добу в один і той же час;
не намагайтесь відіспатись на вихідних: вчені довели, що спроби компенсувати дефіцит сну лише шкодять здоров’ю;
якщо ви з ранку до вечора працюєте сидячи, ввечері виходьте на пробіжку або прогулянку;
зменшіть кількість екранного часу перед сном. Для розваги або інтелектуальної активності краще обрати книгу;
замініть каву або алкоголь перед сном на трав’яний чай.
Звичка друга: збалансовано харчуватися
Наш мозок займає всього 2% від ваги тіла, але споживає 20% енергії організму. Щоб функціонувати, йому потрібно багато ресурсів, які ми отримуємо разом з продуктами харчування. Їжа має безпосередній вплив на наш мозок, а отже — і настрій.
Вчені відносно недавно почали досліджувати вплив харчування на психічне здоров’я і ось кілька рекомендацій, які існують на сьогодні:
раціон харчування повинен задовольняти потреби організму в вітамінах, мінералах і калоріях;
вживайте продукти з цільного зерна, рибу з омега-3 жирними кислотами (оселедець, скумбрія, лосось, сардина), горіхи, гарбузове та лляне насіння, чорниці, смородину, броколі, томати;
зменшуйте вживання перероблених харчових продуктів: тих, що були законсервовані, термічно оброблені і підготовлені до тривалого зберігання перед споживанням. До них належать напівфабрикати, консерви, ковбаси, снеки, випічка;
відмовтесь від цукру. Глюкоза потрібна для таких функцій мозку як мислення, пам’ять і навчання. Але в продуктах, які ми споживаємо щодня, міститься набагато більше цукру, ніж нам потрібно. Його надлишок приводить до поступового погіршення пам’яті та когнітивних функцій.
Звичка третя: бути фізично активними
Як йшлося вище, фізичні вправи покращують сон, але користь фізичної активності для психічного здоров’я цим не обмежується. Доведено, що люди, які регулярно виконують вправи, мають менший рівень стресу. Завдяки спорту загострюється пам’ять і концентрація, нормалізується вага тіла і покращуються самооцінка. І не лише завдяки спорту! Робота в саду, прибирання вдома або прогулянка з роботи додому працюють не гірше.
Звичка четверта: товаришувати
Якщо у вас є кілька друзів, з якими ви регулярно зустрічаєтесь і спілкуєтесь, ви вже робите своєму психічному здоров’ю величезну послугу. Якщо немає – час будувати такі стосунки. Мова не про те, щоб додати у друзі тисячу малознайомих людей у соцмережах. Будуйте відносини, в яких панують взаємна довіра й підтримка, де вас приймають за хороших і поганих обставин. Такі відносини дають відчуття щастя, призначення і впевненості – а це захисні вежі вашого психічного здоров’я.
Звичка п’ята: обирати змістовні справи
Кожен по-своєму розуміє поняття “змістовні справи”. Для одних це робота, для інших – хобі, для третіх – волонтерство. Список можна продовжувати, але у всіх цих занять є спільна риса: вони приносять задоволення, надихають і надають життю сенсу.
Пригадайте, коли ви із задоволенням прокидалися вранці — енергійні, в очікуванні чогось особливого. Це могла бути подорож в нові місця, концерт улюбленого артиста чи похід з друзями в кіно. Або пригадайте стан, коли заняття поглинало вас, ви були наче в потоці, не відчували ані втоми, ані плину часу. Наприклад, за читанням книги, малюванням або грою в футбол. Це і є ваші змістовні справи. Знаходьте в своєму житті час для себе і таких речей, особливо, коли відчуваєте, що через стрес, рутину або негативні думки світ довкола починає втрачати кольори.
неділя, 31 березня 2024 р.
Соціальний педагог поруч!
неділя, 24 березня 2024 р.
«ТИ ЯК?»: ВСЕУКРАЇНСЬКА ПРОГРАМА МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я ЗА ІНІЦІАТИВОЮ ОЛЕНИ ЗЕЛЕНСЬКОЇ
24.03.2024
Як… я?! Невже це має значення, коли навколо коїться таке жахіття, як війна..?
«Це не на часі», «Комусь ще гірше, ніж мені», «Спочатку треба потурбуватися про всіх інших», «Має бути соромно за моє ниття»…
Такі думки першими проминають у свідомості більшості українців, коли їм ставлять запитання: «Ти як?» – Бо ж усі ми без винятку з початком повномасштабної війни продовжуємо проживати травматичний досвід.
Утім, далеко не кожен знає, як підтримати себе та близьких, коли тривожні думки перестають бути варіантом норми. Що робити, коли почуття атрофуються і настає повна апатія, і які вони – ознаки перетину емоційних «червоних ліній», коли слід вже й негайно звертатися за порадою до спеціалістів? Часто навіть саме визнання власних психологічних проблем заперечується у свідомості через одну-єдину причину – банальне незнання, що з цими проблемами робити далі.
Ментальне здоров’я – це непомітний, але водночас головний двигун людини, що дозволяє не лише повноцінно жити, а й ефективно функціонувати у суспільстві. Регулярне піклування про власний стан може наштовхнути на відкриття внутрішнього джерела сили, що допоможе пройти крізь складні часи. Тому дбати про своє ментальне здоров’я – така ж базова необхідність кожної людини, як і дбати про здоров’я фізичне. Ментальне та фізичне здоров’я – нерозривне ціле.
ПІКЛУВАННЯ ПРО МЕНТАЛЬНЕ ЗДОРОВ’Я МАЄ БУТИ НА ЧАСІ ДЛЯ КОЖНОГО УКРАЇНЦЯ
За соціологічними опитуваннями, понад 90% українців мають хоча б один із симптомів тривожних розладів, а понад 50% – перебувають в зоні ризику розвитку труднощів, повʼязаних з психічним здоровʼям. 40-50% громадян, за оцінками спеціалістів, потребуватимуть психологічної допомоги та психосоціальної підтримки різного ступеня інтенсивності.
Рівень споживання антидепресантів у 2022 році сягнув піку, а на безрецептурні заспокійливі засоби українці щомісяця витрачають близько 300 млн грн*.
– Попри важкі обставини повномасштабної війни, суб’єктивна оцінка власного психологічного благополуччя українців є досить високою – 6,7 бали з 9 можливих. Майже половина (41%) вважають свій ментальний стан цілком задовільним.
– 31% українців не вважають свої ментальні проблеми вагомими і важливими для інших, особливо в умовах війни – наразі це основний бар’єр до звернення за психологічною допомогою.
– 66% респондентів не знають, куди вони могли б звернутися по допомогу в разі необхідності.
– 3-5 млн пацієнтів додатково: кількість психічних розладів (зокрема середніх і тяжких) та потреб в охороні психічного здоров’я зросла на 70%.
Всеукраїнська програма ментального здоров’я має на меті допомогти українцям знайти джерело сили. Джерело внутрішнє, в собі, принаймні, на рівні усвідомлення і визнання власного психічного стану і хоча би приблизної оцінки ступеня його «кризовості». Піклування про ментальне здоров’я має стати звичною відповідальністю кожного. А також створити систему сервісів і послуг, які зможуть різними способами та дієвими механізмами підтримати людину, коли вона не справляється самостійно.
Всеукраїнська програма ментального здоров’я створюється за ініціативою першої леді Олени Зеленської і має просту життєву назву «Ти як?». І певною мірою її можна назвати унікальною, адже, враховуючи воєнний час і травматичні обставини, крізь які доводиться проходити всій державній системі і громадськості, аналогів розбудови подібних новаторських проєктів у світі немає.
Розробку та впровадження Всеукраїнської програми ментального здоров’я координує Міністерство охорони здоров’я України. Всесвітня організація охорони здоров’я – експертний партнер, виконавчий партнер – громадська організація«Безбар’єрність». Майданчиком для розробки та ухвалення рішень є Міжвідомча координаційна рада при Кабінеті міністрів України. Комунікаційна кампанія реалізується за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
ГАРЯЧІ ЛІНІЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ
Лінія Національної психологічної асоціації 0 800 100 102 (з 10:00 до 20:00 щодня, дзвінки безкоштовні). Телефони для зв’язку з-за кордону доступні тут
Урядова «гаряча лінія» 1545, з питань протидії торгівлі людьми та домашньому насиллю – 1547 (цілодобово, дзвінки безкоштовні)
Лінія міжнародної гуманітарної організації «Людина в біді» 0 800 210 160 (цілодобово, дзвінки безкоштовні)
Лінія емоційної підтримки МОМ – 0 800 211 444 (з 10:00 до 20:00 щодня, дзвінки безкоштовні)
Лінія запобігання самогубствам Lifeline Ukraine 7333 (цілодобово)
Лінія кризової допомоги та підтримки Українського ветеранського фонду при Мінветеранів 0 800 33 20 29 (цілодобово, дзвінки безкоштовні)
Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації ГО «Ла Страда-Україна» 0 800 500 335 (з мобільного або стаціонарного) або 116 123 (з мобільного) (цілодобово, дзвінки безкоштовні)
Національна гаряча лінія для дітей та молоді ГО «Ла Страда-Україна» 0 800 500 225 (з мобільного або стаціонарного) або 116111 (з мобільного) (цілодобово, дзвінки безкоштовні)
.jpg)
