*ШАНОВНІ відвідувачі блогу*
16 листопада світова спільнота відзначає Міжнародний день толерантності проголошений статтею 6 Декларації принципів толерантності, для того, щоб піднести громадську свідомість, звернути увагу на небезпеку, приховану в нетерпимості, протидіяти її проявам, сприяти формуванню психології толерантності та вихованню в її дусі.
Вміння терпимо та з розумінням ставитись до оточуючих, це невід'ємна складова сучасного життя та умова співіснування різних людей в одному суспільстві. Адже кожен із нас унікальний. А для того, щоб досягти успіху у власному житті, не витрачати сил на конфлікти, «побутові війни», кожному доцільно сформувати у собі толерантність як рису характеру.
*Для цього необхідно:*
1.Бути готовими до того, що всі люди різні – не кращі й гірші, а просто різні.
2.Навчитися сприймати людей* такими, якими вони є, не намагаючись змінити в них те, що нам не подобається.
3.Цінувати в кожній людині особистість і поважати її думки, почуття, переконання незалежно від того, чи збігаються вони з нашими.
4.Зберігати «власне обличчя», знайти себе і за будь-яких обставин залишатися собою.
Отже, якість будь-якого суспільства залежить від здатності людей співіснувати одне з одним, від того, чи сприймають вони одне одного, чи поважають і підтримують, чи навчаються одне від одного, чи об'єднують свої зусилля в ім'я загального добра, для постійного поліпшення свого матеріального й духовного життя. В умовах соціального розмаїття дуже важливо встановити культуру миру, що неможливо без дієвого виховання, заснованого на принципах толерантності.
Саме тому, це свято покликане шанувати рівність всіх людей, не залежно від походження, кольору шкіри, етносу, національності, релігійних вподобань, гендерної ідентичності чи світогляду.
До вашої уваги Донецький обласний навчально-методичний центр психологічної служби системи освіти пропонує:
БУКЛЕТИ
ПОСИЛАННЯ ДЛЯ ЗАВАНТАЖЕННЯ:
1.https://drive.google.com/file/d/1CM2WJBw0IllWaEwMsWMLw4e23HFzmLxi/view?usp=sharing
2.https://drive.google.com/file/d/1MO08e8nVYqBOGSE2VYMQEBgvknL9FJz1/view?usp=sharing
3.https://drive.google.com/file/d/1RZuyfxVhkiS-9wrGFbKtPbFywyCyOE4T/view?usp=sharing
4.https://drive.google.com/file/d/16kK7-J_Jgk9q-IuNmVB-b5e9ini3dZRb/view?usp=sharing
5.https://drive.google.com/file/d/1Q_AH1go6FWtymmt6z4kGd8Mqm9G2kBve/view?usp=sharing
6.https://drive.google.com/file/d/1hqwwdZ1XVRqZgqgn6K8CTRLk1DOtSAcA/view?usp=sharing
7.https://drive.google.com/file/d/1qdBzwcqYd254cMrt2sUFuPxeWRvXyKSP/view?usp=sharing
8.https://drive.google.com/file/d/1YgtBGib41-gp9LjlMMjfYBj4aDbXW0mw/view?usp=sharing
ВІДЕОМАТЕРІАЛИ
«ПОРАДИ ЩОДО ВИХОВАННЯ ТОЛЕРАНТНОСТІ У ДІТЕЙ»
📧 ПОСИЛАННЯ ДЛЯ ЗАВАНТАЖЕННЯ:
https://drive.google.com/file/d/1K675dS6UuIMybHgkpKCAJBFs-RjEsSsH/view?usp=sharing
«ПРИКЛАДИ ПОРУШЕННЯ ТОЛЕРАНТНОСТІ. ДИСКРИМІНАЦІЯ»
📧 ПОСИЛАННЯ ДЛЯ ЗАВАНТАЖЕННЯ:
https://drive.google.com/file/d/1kpm3-CH1nowS4hWZFERbEvI3s2WbkNGK/view?usp=sharing
ДОСТУП ДО ВСІЄЇ ПАПКИ
16 ЛИСТОПАДА – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ТОЛЕРАНТНОСТІ https://drive.google.com/drive/folders/1ippnhB3KHhxDqEZnOeMeZlWl1nIULURv?usp=sharing
💛💙 *З думкою про вас* _колектив Донецького обласного навчально-методичного центру психологічної служби системи освіти (КЗ ДНМЦ ПС)._
Війна – неймовірний стрес для кожного українця. Підлітки, на відміну від дітей, вже розуміють, що відбувається, і дуже часто не знають, як реагувати.
Усі ці реакції, які ми можемо бачити і які не схожі на те, що людина боїться, це все і є демонстрація та способи вияву тих переживань, що відбуваються у підлітка. І проявляє він це тому, що дуже не хоче бути схожим на дитину. Він не хоче бути слабим, він не хоче бути боягузом, він намагається бути більш дорослим, аніж самі дорослі. Наші підлітки намагаються нас захистити. Перемкнути на інше, не про війну, страх смерті, а на моменти, які дратують, ображають. Вони захищають нас та намагаються бути опорою. Всередині у них маленький екзамен на дорослість, ніби вони перевіряють, наскільки вони круті, сильні, сміливі, аби не бути дитиною, а бути дорослим.
Це для них травматично, оскільки у підлітковому віці вони спираються саме на своє коло спілкування з однолітками. Коли підліток втратив спілкування зі своїм класом, зі своєю спортивною секцією, з колом друзів і опиняється у місці, де йому абсолютно не знайомі картинки, запахи, звуки, способи та правила спілкування та режим життя, у них виникає дуже сильний стрес. Згідно з підлітковим способом мислення, він поділяє світ на «своїх» та «чужих». І відчуває себе «чужим». Навіть коли в абсолютно безпечній ситуації для дорослого цінна ця безпека, а для підлітка – не настільки. Батькам необхідно допомогти адаптуватись. Це можуть бути такі самі евакуйовані підлітки, з якими, навіть за допомогою волонтерів, необхідно організувати клуби, гуртки, які дозволять підліткам спілкуватись один з одним. Також підлітку дуже важливо відчувати себе потрібним. Можна долучити його до волонтерської роботи. Тоді момент «непотрібності» та «вигнаності» проходить.


