Як батькам розуміти свою дитину та як розмовляти з підлітками про війну та небезпеку?

Війна – неймовірний стрес для кожного українця. Підлітки, на відміну від дітей, вже розуміють, що відбувається, і дуже часто не знають, як реагувати.

Цікавий факт про підлітків. Вони дуже відрізняються і від дітей молодшого віку, і від нас, дорослих, та їх особливість має у даній ситуації як мінуси, так і плюси. Плюс в тому, що вони легко проходять кризи. Вони навіть у мирний час дуже важко переживають свої підліткові стани. Однак, саме завдяки цьому вони більше готові до руйнувань звичних основ, ніж дорослі. При цьому, підлітки переживають ті самі емоції, які переживають і дорослі: страх, розгубленість, відчай. Для них це більш звичний стан, який супроводжує їх увесь підлітковий період. Але коли ці стани загострюються, вони стають більш інтенсивними.

Підлітки проявляють емоції дуже незвичним способом.

Діти, коли їм страшно, плачуть, просяться на руки, щоб їх обійняли, ставлять питання, інколи страшні.

Дорослі діляться один з одним, обговорюють новини.

У підлітків же зовсім не типові реакції. Наприклад, підліток може стати надмірно дратівливим абсолютно на все: до нього не підійти, не попросити. Батьки це сприймають, ніби він заважає такою поведінкою. Другий спосіб реагування підлітка: вони починають ображатися. Стають вразливими. При цьому, ображаються вони лише на близьких: на братів, сестер, найближчих друзів, батьків. Це так само часто сприймається дорослими як фактор, що заважає розбиратись у більше серйозній ситуації, що склалася. Також, вони можуть стати гнівними, злитися на все, кричати, матюкатись. І це теж дратує дорослих. Є ще один тип реакції, який дуже незвичний для дорослих: це абсолютний спокій, позитив, незворушливість, ніби взагалі нічого не відбувається. Ніби все абсолютно нормально. Що теж дуже дисонує зі станом дорослого, яких знаходить у стресі.

Усі ці реакції, які ми можемо бачити і які не схожі на те, що людина боїться, це все і є демонстрація та способи вияву тих переживань, що відбуваються у підлітка. І проявляє він це тому, що дуже не хоче бути схожим на дитину. Він не хоче бути слабим, він не хоче бути боягузом, він намагається бути більш дорослим, аніж самі дорослі. Наші підлітки намагаються нас захистити. Перемкнути на інше, не про війну, страх смерті, а на моменти, які дратують, ображають. Вони захищають нас та намагаються бути опорою. Всередині у них маленький екзамен на дорослість, ніби вони перевіряють, наскільки вони круті, сильні, сміливі, аби не бути дитиною, а бути дорослим.

Деяких батьків це зводить з розуму, бо вони не знають, як із ними спілкуватись. Емоції та реакції у підлітків можуть бути у будь-яких поєднаннях, і це абсолютно нормальна реакція на те, що відбувається. Їх необхідно підтримувати та висловлювати подяку. Але більше треба говорити про наші стани. Адже дорослі намагаються захистити своїх дітей, захищаючи від усієї інформації. З підлітками необхідно бути чесними, відвертими. Не потрібно ховати свої емоції, свої страхи та переживання. Необхідно говорити про це, впроваджуючи думку позитивним закінченням. Дорослі для підлітка – модель, як можна переживати ці стани та при тому рухатись в сторону перемоги, подолання страху. Ми можемо показувати їм напрям, як виховувати в собі найкращі якості дорослості.

Це для них травматично, оскільки у підлітковому віці вони спираються саме на своє коло спілкування з однолітками. Коли підліток втратив спілкування зі своїм класом, зі своєю спортивною секцією, з колом друзів і опиняється у місці, де йому абсолютно не знайомі картинки, запахи, звуки, способи та правила спілкування та режим життя, у них виникає дуже сильний стрес. Згідно з підлітковим способом мислення, він поділяє світ на «своїх» та «чужих». І відчуває себе «чужим». Навіть коли в абсолютно безпечній ситуації для дорослого цінна ця безпека, а для підлітка – не настільки. Батькам необхідно допомогти адаптуватись. Це можуть бути такі самі евакуйовані підлітки, з якими, навіть за допомогою волонтерів, необхідно організувати клуби, гуртки, які дозволять підліткам спілкуватись один з одним. Також підлітку дуже важливо відчувати себе потрібним. Можна долучити його до волонтерської роботи. Тоді момент «непотрібності» та «вигнаності» проходить.

 

02.11.2022

СОЦІАЛЬНИЙ ПЕДАГОГ ПОРУЧ!

Шановні учні, батьки, педагоги! у цей складний  воєнний час поруч з вами психологи, педагоги, які готові прийти на допомогу.
Я приготувала для вас корисні матеріали і сподіваюсь що вони стануть для вас у нагоді…

Для педагогів:

• Як говорити з дітьми про війну — поради психологів
  https://ye.ua/syspilstvo/58272_Yak_govoriti_z_ditmi_pro_viynu_%E2%80%94_poradi_psihologiv.html
• Як організувати роботу з учнями та їх психологічну підтримку в умовах війни
  https://www.pedrada.com.ua/article/3054-yak-organzuvati-robotu-z-uchnyami-ta-h-psihologchnu-pdtrimku-v-umovah-vyni

Для учнів:

• Як боротися з надмірним хвилюванням
  https://elle.ua/otnosheniya/psihologija/yak-borotisya-z-nadmrnim-hvilyuvannyam/ 
• Як подолати безсоння: корисні поради, які допоможуть виспатися
  https://ye.ua/zdorovya/58235_Yak_podolati_bezsonnya__korisni_poradi_yaki_dopomozhut_vispatisya.html
• Як безпечно пережити воєнний час?
  https://docs.google.com/document/d/1a7HG2Y69CzRVc3pKSnadVjNTKnFrpPMR/edit 
• В Україні стартував психологічний проект «ПОРУЧ»
  https://poruch.me/

Для батьків:

• Як підтримати та заспокоїти дитину під час війни
  https://eo.gov.ua/yak-pidtrymaty-ta-zaspokoity-dytynu-pid-chas-viyny/2022/02/28/
• Державна допомога ВПО та біженцям – на що треба звернути увагу
  https://helsinki.org.ua/articles/derzhavna-dopomoha-vpo-ta-bizhentsiam-na-shcho-treba-zvernuty-uvahu/

Гарячі лінії

• Цілодобова лінія психологічної підтримки  «Між нами» Львівський міський центр соціальних служб –
  0 800 307 305. Дзвінки з будь-яких операторів – безкоштовні.
• Цілодобова безоплатна правова допомога /Free Legal Aid –
  0 800 213 103. Консультування з правових питань.
• Центр психосоціальної підтримки НаУКМА та БО «Голоси дітей». Гаряча лінія для дітей (08.00 – 22.00):
  096 039 22 58; 099 198 57 95; 063 558 12 82.
• Гаряча лінія НУО «Людина в біді». Безкоштовні психологічні консультації (24/7)
  0 800 210 160.
• Центр-Ресурс Професіонал. Системний сімейний психотерапевт. 09.00 – 20.00
  тел у Польщі +4 873 311 52 96.
  Вайбер, телеграм: 067 718 99 66; 063 721 04 63; 066 219 09 73

Сильне емоційне потрясіння, стрес, відчуття небезпеки можуть викликати у вашої дитини психологічну травму. Читайте нижче, як визначити, що у вашої дитини психологічна травма, та як ви можете їй допомогти. Якщо дитині потрібна допомога спеціаліста – можна звертатися на дитячу гарячу лінію нашого партнера Ла Страда-Україна/La Strada-Ukraine, яка працює в онлайн режимі. Щоб отримати консультацію пишіть:

Мультфільм “Що робити, коли лунає сирена?”

 

Мультфільм “Що робити, коли лунає сирена?”

Мультфільм “розповідає” дітям, що потрібно робити, коли чути сигнал повітряної тривоги.

Переглянути мультфільм “Що робити, коли лунає сирена?”

 31.10.2022

Як заспокоїти дітей під час війни. Поради для педагогів та батьків.

• 
  
  https://khm.gov.ua/sites/default/files/dity.png

• Назад
• Вперёд

Зараз ми всі максимально задіяні в обороні нашої країни та громади, здебільшого діти залишаються сам-на-сам зі своїми страхами. Поради психологів як заспокоїти дітей під час війни:

- Обійняти та взяти за руку.

- Сказати, що ситуація дуже складна. Сталося те, чого ми боялися. І нам важливо бути дуже зібраними та допомагати один одному. Ми разом. Армія зараз робить усе можливе, щоб ми були у безпеці.

- Ми можемо чути страшні звуки, довкола люди можуть боятися. Можливо, нам потрібно буде перейти у безпечніше місце.

- Запитати дитину, яку іграшки вона хоче взяти з собою.

- Закликати дитину уважно виконувати прохання батьків в екстремальній ситуації

- Запевнити, що все обов’язково владнається.

Чим заспокійливим зайняти дитину під час повітряної тривоги, якщо ви у сховищі чи ванній кімнаті?

1. Якщо у вас є пупирчата плівка для упаковування, візьміть її з собою. Лопання "пупирок" займає руки та заспокоює багатьох дітей та дорослих.

2. Візьміть з собою простирадло або ковдру. Сядьте, обніміть дитину та накрийтеся разом з головою, створивши "халабуду". Залиште шпаринку, для надходження свіжого повітря. В такій халабуді можна грати в різні ігри, бавитись ліхтариком, розповідати казки, тихенько співати.

3. Руки також можна зайняти м'яким пластиліном, м'ячиком-антистресом або іншою тактильною іграшкою чи матеріалом, яким можна м'яти, щипати, трохи підкидати, перекладати з руки в руку та подібне.

Звісно, краще завчасно приготувати і скласти матеріали у сховищі.

Ми обов’язково переможемо! Інакше просто не може бути, бо Україна понад усе!

 

Що сказати дитині? Інструкція для батьків під час військової загрози.

У чому проблема?

Останнім часом інформаційний простір заповнений лякаючими повідомленнями про велику ймовірність повномасштабного наступу російської армії. Аналітики й ЗМІ обговорюють різні варіанти розвитку подій, деякі західні держави попереджають своїх громадян про небезпеку подорожей до України і евакуюють родини дипломатів, люди в соцмережах діляться інструкціями по складанню "тривожних валізок" і своїми страхами. 

Нескінченний потік фейків, постійні "замінування" та не завжди переконливе заспокоєння населення з боку влади тільки ще більше розпалюють загальне напруження й панічні настрої.

Не залишаються осторонь і діти, які нервуються та переживають не менше за дорослих. Найменші підсвідомо зчитують і віддзеркалюють тривогу батьків, старші —  інтерпретують на свій лад почуті від дорослих чутки та новини. Як захистити свою дитину в цій ситуації, як правильно пояснити, що відбувається, та навчити без паніки дбати про власну безпеку, розбиралася "Рубрика". 

Яке рішення?

У повномасштабну війну вірять не всі. Дехто взагалі заплющує очі на останні новини, вважаючи їх маніпуляціями й маячнею. Адже зазвичай про небезпечні ситуації навіть думати неприємно. Ймовірний вибух, землетрус, ДТП, витік газу, пожежа, воєнне вторгнення — все це дестабілізує будь-яку дорослу психіку, що ж тоді говорити про дітей. Є навіть думка, що розмовляти з дітьми про панічні новини взагалі не потрібно. Мовляв, навіщо псувати їм дитинство гіпотетичними припущеннями політиків?

Проте соціальні педагоги вважають, з дітьми важливо говорити про надзвичайні ситуації. У першу чергу для того, щоб інформація, яку вони можуть отримати під час самої НС, не шокувала й не травмувала їх. Підготовка робить стрес дитини "експертним", виводить її та дорослого зі стану травматичної безпорадності та вразливості, протиставляє тривозі продуктивні дії. 

 ПАМ’ЯТКА ЩОДО ПРАВИЛ ПОВЕДІНКИ (ПОРЯДКУ ДІЙ) НАСЕЛЕННЯ У РАЗІ ВИЯВЛЕННЯ ПІДОЗРІЛОГО ОБ’ЄКТА, ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНОГО ПРЕДМЕТА

за посиланням:

file:///C:/Users/gosad/Downloads/1153_pravila.pdf

 

                  Навчальна програма «Знання під час війни»

Заняття 3

«Особиста  безпека» 

На жаль, війна стала для нас реальністю, в якій ми живемо. Характер небезпек щоразу змінюється, тому надзвичайно важливо подбати про нові правила поведінки. Ці правила можуть стати в пригоді не тільки вам, а й вашим друзям, з якими ви спілкуєтесь не тільки оффлайн, а й онлайн. А може, хтось із вас після сьогоднішнього заняття схоче писати безпекові правила для друзів? Або знімати відео про особисту безпеку?

Відеоурок https://youtu.be/tUATv2yAAbA

Громадська організація «Всеукраїнська громадська організація «Рушійна сила» за підтримки IREX та Українського фонду швидкого реагування за фінансової підтримки Державного департаменту США.

 

 

             Навчальна програма «Знання під час війни»

Заняття 2

«Психологічна безпека» 

“Чим схожий і чим відрізняється психологічний (душевний) стан дорослого і підлітка (дитини) у воєнний час”:

•  діти, й дорослі під час війни переживають схожі почуття: тривогу, страх, сум, розпач, провину, невпевненість у майбутньому, розгубленість, бажання замкнутись у собі й ні з ким не спілкуватись, прагнення заплющити очі й прокинутись у мирний час, або повернути час назад – до війни.
• найбільш боляче і дітям, і дорослим згадувати мирне минуле, думати про втрати, переживати страх, не знати, коли закінчиться війна тощо.

 Розповідь про психологічні стани під час війни, й що з цим робити (відео)  за посиланням:https://youtu.be/LngsvniRHnI

Громадська організація «Всеукраїнська громадська організація «Рушійна сила» за підтримки IREX та Українського фонду швидкого реагування за фінансової підтримки Державного департаменту США.

          Навчальна програма «Знання під час війни»

Заняття 1

Інформаційна безпека

Інформація створюється людьми. Вона переміщується в просторі і часі за допомогою носіїв інформації: книг, газет, журналів, сайтів, соцмереж, телебачення тощо. Інформація має найважливіший вплив на створення людиною власної картини світу. Коли ми, наприклад, засвоюємо інформацію про те, що наша планета рухається навколо Сонця, наша картина світу дещо змінюється.

Інформаційна війна – це агресивне втручання в інформаційний простір країни чи групи людей (аудиторії), з метою змінити картину світу людей так, як вигідно агресору.

Інформаційна безпека ,небезпечний інформпростір сьогодні та як вберегтись від інформаційних атак (відео за посиланням).

https://www.youtube.com/watch?v=l9SKMWfzBo0

Громадська організація «Всеукраїнська громадська організація «Рушійна сила» за підтримки IREX та Українського фонду швидкого реагування за фінансової підтримки Державного департаменту США.