Новогродівський ЗЗСО I-III ст. №10 імені Тараса Шевченка.
Соціально-психологічний хаб Десятки– простір, де Ви зможете:
📌поліпшити ментальне здоров'я;
📌здобути корисні поради;
📌отримати соціальну та психологічну підтримку;
📌краще пізнати СЕБЕ;
📌розкрити ВЛАСНІ ресурси.
неділя, 31 березня 2024 р.
Соціальний педагог поруч!
неділя, 24 березня 2024 р.
«ТИ ЯК?»: ВСЕУКРАЇНСЬКА ПРОГРАМА МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я ЗА ІНІЦІАТИВОЮ ОЛЕНИ ЗЕЛЕНСЬКОЇ
24.03.2024
Як… я?! Невже це має значення, коли навколо коїться таке жахіття, як війна..?
«Це не на часі», «Комусь ще гірше, ніж мені», «Спочатку треба потурбуватися про всіх інших», «Має бути соромно за моє ниття»…
Такі думки першими проминають у свідомості більшості українців, коли їм ставлять запитання: «Ти як?» – Бо ж усі ми без винятку з початком повномасштабної війни продовжуємо проживати травматичний досвід.
Утім, далеко не кожен знає, як підтримати себе та близьких, коли тривожні думки перестають бути варіантом норми. Що робити, коли почуття атрофуються і настає повна апатія, і які вони – ознаки перетину емоційних «червоних ліній», коли слід вже й негайно звертатися за порадою до спеціалістів? Часто навіть саме визнання власних психологічних проблем заперечується у свідомості через одну-єдину причину – банальне незнання, що з цими проблемами робити далі.
Ментальне здоров’я – це непомітний, але водночас головний двигун людини, що дозволяє не лише повноцінно жити, а й ефективно функціонувати у суспільстві. Регулярне піклування про власний стан може наштовхнути на відкриття внутрішнього джерела сили, що допоможе пройти крізь складні часи. Тому дбати про своє ментальне здоров’я – така ж базова необхідність кожної людини, як і дбати про здоров’я фізичне. Ментальне та фізичне здоров’я – нерозривне ціле.
ПІКЛУВАННЯ ПРО МЕНТАЛЬНЕ ЗДОРОВ’Я МАЄ БУТИ НА ЧАСІ ДЛЯ КОЖНОГО УКРАЇНЦЯ
За соціологічними опитуваннями, понад 90% українців мають хоча б один із симптомів тривожних розладів, а понад 50% – перебувають в зоні ризику розвитку труднощів, повʼязаних з психічним здоровʼям. 40-50% громадян, за оцінками спеціалістів, потребуватимуть психологічної допомоги та психосоціальної підтримки різного ступеня інтенсивності.
Рівень споживання антидепресантів у 2022 році сягнув піку, а на безрецептурні заспокійливі засоби українці щомісяця витрачають близько 300 млн грн*.
– Попри важкі обставини повномасштабної війни, суб’єктивна оцінка власного психологічного благополуччя українців є досить високою – 6,7 бали з 9 можливих. Майже половина (41%) вважають свій ментальний стан цілком задовільним.
– 31% українців не вважають свої ментальні проблеми вагомими і важливими для інших, особливо в умовах війни – наразі це основний бар’єр до звернення за психологічною допомогою.
– 66% респондентів не знають, куди вони могли б звернутися по допомогу в разі необхідності.
– 3-5 млн пацієнтів додатково: кількість психічних розладів (зокрема середніх і тяжких) та потреб в охороні психічного здоров’я зросла на 70%.
Всеукраїнська програма ментального здоров’я має на меті допомогти українцям знайти джерело сили. Джерело внутрішнє, в собі, принаймні, на рівні усвідомлення і визнання власного психічного стану і хоча би приблизної оцінки ступеня його «кризовості». Піклування про ментальне здоров’я має стати звичною відповідальністю кожного. А також створити систему сервісів і послуг, які зможуть різними способами та дієвими механізмами підтримати людину, коли вона не справляється самостійно.
Всеукраїнська програма ментального здоров’я створюється за ініціативою першої леді Олени Зеленської і має просту життєву назву «Ти як?». І певною мірою її можна назвати унікальною, адже, враховуючи воєнний час і травматичні обставини, крізь які доводиться проходити всій державній системі і громадськості, аналогів розбудови подібних новаторських проєктів у світі немає.
Розробку та впровадження Всеукраїнської програми ментального здоров’я координує Міністерство охорони здоров’я України. Всесвітня організація охорони здоров’я – експертний партнер, виконавчий партнер – громадська організація«Безбар’єрність». Майданчиком для розробки та ухвалення рішень є Міжвідомча координаційна рада при Кабінеті міністрів України. Комунікаційна кампанія реалізується за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
ГАРЯЧІ ЛІНІЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ
Лінія Національної психологічної асоціації 0 800 100 102 (з 10:00 до 20:00 щодня, дзвінки безкоштовні). Телефони для зв’язку з-за кордону доступні тут
Урядова «гаряча лінія» 1545, з питань протидії торгівлі людьми та домашньому насиллю – 1547 (цілодобово, дзвінки безкоштовні)
Лінія міжнародної гуманітарної організації «Людина в біді» 0 800 210 160 (цілодобово, дзвінки безкоштовні)
Лінія емоційної підтримки МОМ – 0 800 211 444 (з 10:00 до 20:00 щодня, дзвінки безкоштовні)
Лінія запобігання самогубствам Lifeline Ukraine 7333 (цілодобово)
Лінія кризової допомоги та підтримки Українського ветеранського фонду при Мінветеранів 0 800 33 20 29 (цілодобово, дзвінки безкоштовні)
Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації ГО «Ла Страда-Україна» 0 800 500 335 (з мобільного або стаціонарного) або 116 123 (з мобільного) (цілодобово, дзвінки безкоштовні)
Національна гаряча лінія для дітей та молоді ГО «Ла Страда-Україна» 0 800 500 225 (з мобільного або стаціонарного) або 116111 (з мобільного) (цілодобово, дзвінки безкоштовні)
Як допомогти дитині під час війни адаптуватися до нового місця проживання
Після широкомасштабного вторгнення росії в Україну мільйони українських сімей змушені покинути домівку, шукаючи більш безпечні місця для життя. Переїзд на нове місце та втрата стабільності стрес не тільки для дорослих, а й для маленьких українців. Діти більш чутливі та складніше переживають травматичні події. Вони не можуть самостійно про себе подбати і їм дуже потрібна підтримка і турбота з боку дорослих.
Тож, батькам потрібно відповідально ставитися до почуттів дитини та вміти їх правильно підтримати. Декілька простих правил від фахівців Центру здоров’я та розвитку «Коло сім’ї» допоможуть полегшити адаптацію дитини до нового місця проживання.
— Батькам слід бути відвертим та говорити виважено. Обговорюйте з дітьми переїзд та пов’язані з ним зміни. Це нормально не мати відповідей на деякі запитання дитини.
— Будьте уважними до почуттів дітей та допомагайте їм мудро на них відповідати. Смуток через втрату звʼязку з домом і радість від нових відкриттів — це природні почуття, які допомагають зрозуміти наш досвід.
— Памʼятайте про базові речі та режим дня. Організуйте день так, щоб у ньому було місце сну, прогулянкам, часу з іншими дітьми, навчанню.
— Спільно плануйте свої дії та шукайте ефективні способи адаптуватися. До переїзду не потрібно ставитися, як до паузи у житті, адже кожен день — цінний.
— Памʼятайте минуле, мрійте про майбутнє, живіть «тут і тепер». Ми можемо черпати силу у спогадах. Допомагайте дітям берегти цілісність нашої життєвої історії, адже ми, мов дерево, живимося з джерел досвіду.
Загалом, дуже важливо батькам правильно говорити з дітьми про війну. Потрібно розуміти, що говорити про це просто необхідно. Замовчувати те, що відбувається навколо — не можна, це лише додає дитині страху і переживань. Інформацію потрібно надавати відповідно до віку. Спілкуватися з дітьми треба зрозумілою для них мовою. Наприклад, через казки та історії, де добро бореться проти зла і так далі. Дорослим необхідно також уважно стежити за реакціями дитини та реагувати на прояви її тривоги. Обов’язково запитуйте дитину про те, що вона відчуває і думає про отриману інформацію. Дайте зрозуміти, що вам важливо почути її думку. Вкрай важливо — не можна ігнорувати питання про війну і відповідати дітям, що ви зайняті та у вас немає часу. На питання дитини потрібно відповідати тоді, коли вони виникли. Також не можна ні в якому разі перекладати свої почуття та емоції на дитину.
