1 ГРУДНЯ – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ ЗІ СНІДОМ
Сьогодні масштаби поширення вірусу імунодефіциту людини набули глобального характеру і постають реальною загрозою соціально-економічному розвитку більшості країн світу.
Всесвітній день боротьби зі СНІДом вперше почали відзначати 1 грудня 1988 року з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я, після того, як на зустрічі міністрів охорони здоров’я всіх країн прозвучав заклик до соціальної терпимості і розширення обміну інформацією щодо ВІЛ/СНІД. Головна мета Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом − звернути увагу суспільства на цю проблему.
Символом боротьби зі СНІДом є червона стрічка, яка була задумана весною 1991 року. Її ідея належить художнику Франку Муру. Проект «Червона стрічка» (перевернуте «V») символ співчуття, підтримки і надії на майбутнє без СНІДу. У Всесвітній день боротьби зі СНІДом, заклади охорони здоров’я, заклади освіти, культури, підприємства та організації приєднуються до міжнародної ініціативи.
Які основні шляхи передачі СНІД?
- через кров або предмети, які забруднені кров’ю. Найчастіше цей шлях реалізується при ін’єкційному введенні наркотичних речовин брудними шприцами та голками, що вже використовувались іншими особами;
- статевий шлях;
- внаслідок передачі вірусу від інфікованої матері до її дитини підчас вагітності, пологів та годуванні груддю. Ризик інфікування зростає під час годування дитини груддю, при важкому перебігу хвороби у матері та складних пологах.
Яким способом заразитися СНІДом неможливо?
- При спільному користуванні побутовими речами, посудом, роботі в одному приміщенні
- У лазні та сауні
- Підчас поцілунків
- Обіймах та рукостисканні
- При чханні та кашлі
- Через поручні, дверні ручки, столи, стільці
- При укусах комарів чи інших комах.
Що робити, щоб уникнути інфікування СНІДом?
- уникати випадкових статевих зв’язків;
- утримуватись від вживання наркотичних речовин.
Якщо людина є споживачем ін’єкційних наркотиків, для введення наркотичних речовин використовувати індивідуальні шприци, голки, а доцільніше відмовитись від внутрішньовенного вживання наркотичних речовин замінивши їх на таблетовані препарати для замісної терапії. Замісна підтримуюча терапія видається лікарями наркологами.
- не користуватися спільними засобами гігієни (леза, щітки, манікюрні набори тощо);
- для нанесення татуювання та манікюру мати індивідуальний або одноразовий інструментарій;
- для СНІД -позитивної матері, щоб попередити інфікування дитини, необхідно відмовитись від грудного вигодовування.
Як і де можна виявити СНІД?
Пройдіть тестування. Воно дозволяє виявити вірус в організмі вже через 3 місяці з моменту інфікування.
СНІД – це вирок?
Вчасне виявлення СНІД в організмі людини вже не звучить як вирок. Сьогодні в Україні є доступне специфічне лікування СНІДу, що якісно покращує та продовжує життя інфікованої людини.
Пам’ятайте! Якщо ти ВІЛ-інфікований – ти не самотній! Необхідно приєднатися до групи ВІЛ-позитивних людей, отримувати допомогу асоціацій та центрів. ВІЛ-позитивна людина має право вести особисте життя, право мати друзів, право жити, одержувати інформацію й освіту.
ВІЛ може торкнутися кожного, тому важливо надавати ВІЛ-інфікованим психологічну підтримку і допомогу.
Ми сподіваємось, що людство подолає СНІД!
Війна – неймовірний стрес для кожного українця. Підлітки, на відміну від дітей, вже розуміють, що відбувається, і дуже часто не знають, як реагувати.
Підлітки проявляють емоції дуже незвичним способом.
Усі ці реакції, які ми можемо бачити і які не схожі на те, що людина боїться, це все і є демонстрація та способи вияву тих переживань, що відбуваються у підлітка. І проявляє він це тому, що дуже не хоче бути схожим на дитину. Він не хоче бути слабим, він не хоче бути боягузом, він намагається бути більш дорослим, аніж самі дорослі. Наші підлітки намагаються нас захистити. Перемкнути на інше, не про війну, страх смерті, а на моменти, які дратують, ображають. Вони захищають нас та намагаються бути опорою. Всередині у них маленький екзамен на дорослість, ніби вони перевіряють, наскільки вони круті, сильні, сміливі, аби не бути дитиною, а бути дорослим.
Це для них травматично, оскільки у підлітковому віці вони спираються саме на своє коло спілкування з однолітками. Коли підліток втратив спілкування зі своїм класом, зі своєю спортивною секцією, з колом друзів і опиняється у місці, де йому абсолютно не знайомі картинки, запахи, звуки, способи та правила спілкування та режим життя, у них виникає дуже сильний стрес. Згідно з підлітковим способом мислення, він поділяє світ на «своїх» та «чужих». І відчуває себе «чужим». Навіть коли в абсолютно безпечній ситуації для дорослого цінна ця безпека, а для підлітка – не настільки. Батькам необхідно допомогти адаптуватись. Це можуть бути такі самі евакуйовані підлітки, з якими, навіть за допомогою волонтерів, необхідно організувати клуби, гуртки, які дозволять підліткам спілкуватись один з одним. Також підлітку дуже важливо відчувати себе потрібним. Можна долучити його до волонтерської роботи. Тоді момент «непотрібності» та «вигнаності» проходить.
